Екклезіаста 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
1Une bonne réputation vaut mieux que le bon parfum, et le jour de la mort que le jour de la naissance.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
2Mieux vaut aller dans une maison de deuil que d’aller dans une maison de festin; car c’est là la fin de tout homme, et celui qui vit prend la chose à cœur.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
3Mieux vaut le chagrin que le rire; car avec un visage triste le cœur peut être content.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
4Le cœur des sages est dans la maison de deuil, et le cœur des insensés dans la maison de joie.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
5Mieux vaut entendre la réprimande du sage que d’entendre le chant des insensés.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
6Car comme le bruit des épines sous la chaudière, ainsi est le rire des insensés. C’est encore là une vanité.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
7L’oppression rend insensé le sage, et les présents corrompent le cœur.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
8Mieux vaut la fin d’une chose que son commencement; mieux vaut un esprit patient qu’un esprit hautain.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
9Ne te hâte pas en ton esprit de t’irriter, car l’irritation repose dans le sein des insensés.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
10Ne dis pas: D’où vient que les jours passés étaient meilleurs que ceux-ci? Car ce n’est point par sagesse que tu demandes cela.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
11La sagesse vaut autant qu’un héritage, et même plus pour ceux qui voient le soleil.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
12Car à l’ombre de la sagesse on est abrité comme à l’ombre de l’argent; mais un avantage de la science, c’est que la sagesse fait vivre ceux qui la possèdent.
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
13Regarde l’œuvre de Dieu: qui pourra redresser ce qu’il a courbé?
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
14Au jour du bonheur, sois heureux, et au jour du malheur, réfléchis: Dieu a fait l’un comme l’autre, afin que l’homme ne découvre en rien ce qui sera après lui.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
15J’ai vu tout cela pendant les jours de ma vanité. Il y a tel juste qui périt dans sa justice, et il y a tel méchant qui prolonge son existence dans sa méchanceté.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
16Ne sois pas juste à l’excès, et ne te montre pas trop sage: pourquoi te détruirais-tu?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
17Ne sois pas méchant à l’excès, et ne sois pas insensé: pourquoi mourrais-tu avant ton temps?
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
18Il est bon que tu retiennes ceci, et que tu ne négliges point cela; car celui qui craint Dieu échappe à toutes ces choses.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
19La sagesse rend le sage plus fort que dix chefs qui sont dans une ville.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
20Non, il n’y a sur la terre point d’homme juste qui fasse le bien et qui ne pèche jamais.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
21Ne fais donc pas attention à toutes les paroles qu’on dit, de peur que tu n’entendes ton serviteur te maudire;
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
22car ton cœur a senti bien des fois que tu as toi-même maudit les autres.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
23J’ai éprouvé tout cela par la sagesse. J’ai dit: Je serai sage. Et la sagesse est restée loin de moi.
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
24Ce qui est loin, ce qui est profond, profond, qui peut l’atteindre?
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
25Je me suis appliqué dans mon cœur à connaître, à sonder, et à chercher la sagesse et la raison des choses, et à connaître la folie de la méchanceté et la stupidité de la sottise.
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
26Et j’ai trouvé plus amère que la mort la femme dont le cœur est un piège et un filet, et dont les mains sont des liens; celui qui est agréable à Dieu lui échappe, mais le pécheur est pris par elle.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
27Voici ce que j’ai trouvé, dit l’Ecclésiaste, en examinant les choses une à une pour en saisir la raison;
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
28voici ce que mon âme cherche encore, et que je n’ai point trouvé. J’ai trouvé un homme entre mille; mais je n’ai pas trouvé une femme entre elles toutes.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
29Seulement, voici ce que j’ai trouvé, c’est que Dieu a fait les hommes droits; mais ils ont cherché beaucoup de détours.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.