Екклезіаста 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1Les mouches mortes infectent et font fermenter l’huile du parfumeur; un peu de folie l’emporte sur la sagesse et sur la gloire.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2Le cœur du sage est à sa droite, et le cœur de l’insensé à sa gauche.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3Quand l’insensé marche dans un chemin, le sens lui manque, et il dit de chacun: Voilà un fou!
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4Si l’esprit de celui qui domine s’élève contre toi, ne quitte point ta place; car le calme prévient de grands péchés.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5Il est un mal que j’ai vu sous le soleil, comme une erreur provenant de celui qui gouverne:
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6la folie occupe des postes très élevés, et des riches sont assis dans l’abaissement.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7J’ai vu des esclaves sur des chevaux, et des princes marchant sur terre comme des esclaves.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8Celui qui creuse une fosse y tombera, et celui qui renverse une muraille sera mordu par un serpent.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9Celui qui remue des pierres en sera blessé, et celui qui fend du bois en éprouvera du danger.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10S’il a émoussé le fer, et s’il n’en a pas aiguisé le tranchant, il devra redoubler de force; mais la sagesse a l’avantage du succès.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11Si le serpent mord faute d’enchantement, il n’y a point d’avantage pour l’enchanteur.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12Les paroles de la bouche du sage sont pleines de grâce; mais les lèvres de l’insensé causent sa perte.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13Le commencement des paroles de sa bouche est folie, et la fin de son discours est une méchante folie.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14L’insensé multiplie les paroles. L’homme ne sait point ce qui arrivera, et qui lui dira ce qui sera après lui?
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15Le travail de l’insensé le fatigue, parce qu’il ne sait pas aller à la ville.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16Malheur à toi, pays dont le roi est un enfant, et dont les princes mangent dès le matin!
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17Heureux toi, pays dont le roi est de race illustre, et dont les princes mangent au temps convenable, pour soutenir leurs forces, et non pour se livrer à la boisson!
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18Quand les mains sont paresseuses, la charpente s’affaisse; et quand les mains sont lâches, la maison a des gouttières.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19On fait des repas pour se divertir, le vin rend la vie joyeuse, et l’argent répond à tout.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20Ne maudis pas le roi, même dans ta pensée, et ne maudis pas le riche dans la chambre où tu couches; car l’oiseau du ciel emporterait ta voix, l’animal ailé publierait tes paroles.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.