Екклезіаста 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1LE mosche morte fanno putire, e ribollir l'olio odorifero del profumiere; così un poco di stoltizia guasta il pregio della sapienza e della gloria.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2L'uomo savio ha il suo cuore alla sua destra, e lo stolto l'ha alla sua sinistra.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3Lo stolto, eziandio mentre egli cammina per la via, è scemo di senno, e dice a tutti ch'egli è stolto.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4Se il principe monta in ira contro a te, non lasciar però il tuo luogo; perciocchè la dolcezza fa perdonar di gran peccati.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5Vi è un male che io ho veduto sotto il sole, simile all'errore che procede dal principe.
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6Cioè: che la stoltizia è posta in grandi altezze, ed i ricchi seggono in luoghi bassi.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7Io ho veduti i servi a cavallo, ed i ricchi camminare a piè come servi.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8Chi cava la fossa caderà in essa; e chi rompe la chiusura il serpente lo morderà.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9Chi rimuove le pietre ne sarà offeso; chi spezza delle legne ne sarà in pericolo.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10Se il ferro è rintuzzato, e non se ne arrota il taglio, bisogna raddoppiar la forza; ma la sapienza è cosa eccellente, per addirizzar le cose .
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11Se il serpente morde, non essendo incantato, niente meglio vale il maldicente.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12Le parole della bocca del savio non sono altro che grazia; ma le labbra dello stolto lo distruggono.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13Il principio delle parole della sua bocca è stoltizia, ed il fine del suo parlare è mala pazzia.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14Benchè lo stolto moltiplichi le parole, l'uomo pur non sa ciò che ha da essere; e chi gli dichiarerà ciò che sarà dopo lui?
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15La fatica degli stolti li stanca; perciocchè non sanno la via per andare alla città.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16Guai a te, o paese, il cui re è fanciullo, ed i cui principi mangiano fin dal la mattina!
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17Beato te, o paese, il cui re è di legnaggio nobile, ed i cui principi mangiano a tempo convenevole, per ristoro, e non per ebbrezza!
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18Per la pigrizia di ambe le mani il solaio scade, e per le mani spenzolate gocciola in casa.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19I conviti si fanno per gioire, e il vino rallegra i viventi; ed i danari rispondono a tutto.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20Non dir male del re, non pur nel tuo pensiero; e non dir male del ricco nella camera dove tu giaci; perciocchè alcun uccello del cielo potrebbe portar ne la voce, ed alcun animale alato rapportar ne le parole.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.