Екклезіаста 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Мертві мухи псують запах пахущої мастї у мироварника; таке ж чинить і мала дурнота в поважного чоловіка з його розумом і честю.
1LAS moscas muertas hacen heder y dar mal olor el perfume del perfumista: así una pequeña locura, al estimado por sabiduría y honra.
2Серце в мудрого (повертає) в правий бік, а серце в дурного — у лївий бік.
2El corazón del sabio está á su mano derecha; mas el corazón del necio á su mano izquierda.
3Якою б дорогою нї йшов дурний, — нема в його глузду: кожному виявить, що він дурний.
3Y aun mientras va el necio por el camino, fálta le su cordura, y dice á todos, que es necio.
4Як запалає в твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність охоронить тебе од більшої провини.
4Si el espíritu del príncipe se exaltare contra ti, no dejes tu lugar; porque la lenidad hará cesar grandes ofensas.
5Є одно зло, яке я бачив під сонцем, се — наче облуд у володаря:
5Hay un mal que debajo del sol he visto, á manera de error emanado del príncipe:
6Невіжу виноситься високо вгору, а багаті розумом седять внизу.
6La necedad está colocada en grandes alturas, y los ricos están sentados en lugar bajo.
7Бачив я рабів — їдуть верхи, а князї йдуть пішки, наче раби.
7Vi siervos en caballos, y príncipes que andaban como siervos sobre la tierra.
8Хто копає яму, сам упаде в її; хто валить мур, того вкусить гадина.
8El que hiciere el hoyo caerá en él; y el que aportillare el vallado, morderále la serpiente.
9Хто переносить каміннє, той може надсадитись, а хто коле дрова, попадає в небезпечність.
9El que mudare las piedras, trabajo tendrá en ellas: el que cortare la leña, en ella peligrará.
10Як сокира притупиться та й не погостриш вістря, — треба напружовати сили; розум знає тому зарадити.
10Si se embotare el hierro, y su filo no fuere amolado, hay que añadir entonces más fuerza: empero excede la bondad de la sabiduría.
11Укушеннє гадини без замови — те саме, що злий язик.
11Muerde la serpiente cuando no está encantada, y el lenguaraz no es mejor.
12Слово з уст мудрого — пожиток, а уста дурного гублять його самого:
12Las palabras de la boca del sabio son gracia; mas los labios del necio causan su propia ruina.
13Перші слова з уст його — дурощі, а конець бесїди з уст його — безглузддє.
13El principio de las palabras de su boca es necedad; y el fin de su charla nocivo desvarío.
14Дурний говорить багацько оттакого: чоловік не знає, що буде, й хто йому скаже, що станесь після него?
14El necio multiplica palabras: no sabe hombre lo que ha de ser; ¿y quién le hará saber lo que después de él será?
15Праця дурного томить його; не знає він і дороги в місто.
15El trabajo de los necios los fatiga; porque no saben por dónde ir á la ciudad.
16Горе тобі, земле, як твій царь — хлопець, а князї твої їдять від ранку!
16¡Ay de ti, tierra, cuando tu rey es muchacho, y tus príncipes comen de mañana!
17Щастє тобі, земле, як твій царь хорошого роду, а князї твої сїдають їсти певного часу, щоб посилитись, а не пересититись.
17¡Bienaventurada, tú, tierra, cuando tu rey es hijo de nobles, y tus príncipes comen á su hora, por refección, y no por el beber!
18Од лїнощів похилиться будівля, а через недбалість текти ме дощ у хату.
18Por la pereza se cae la techumbre, y por flojedad de manos se llueve la casa.
19Бенкетують про веселощі, й вино веселить життє, а срібло за все одвічає.
19Por el placer se hace el convite, y el vino alegra los vivos: y el dinero responde á todo.
20Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою.
20Ni aun en tu pensamiento digas mal del rey, ni en los secretos de tu cámara digas mal del rico; porque las aves del cielo llevarán la voz, y las que tienen alas harán saber la palabra.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.