Екклезіаста 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
1MEJOR es la buena fama que el buen ungüento; y el día de la muerte que el día del nacimiento.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
2Mejor es ir á la casa del luto que á la casa del convite: porque aquello es el fin de todos los hombres; y el que vive parará mientes.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
3Mejor es el enojo que la risa: porque con la tristeza del rostro se enmendará el corazón.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
4El corazón de los sabios, en la casa del luto; mas el corazón de los insensatos, en la casa del placer.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
5Mejor es oir la reprensión del sabio, que la canción de los necios.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
6Porque la risa del necio es como el estrépito de las espinas debajo de la olla. Y también esto es vanidad.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
7Ciertamente la opresión hace enloquecer al sabio: y el presente corrompe el corazón.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
8Mejor es el fin del negocio que su principio: mejor es el sufrido de espíritu que el altivo de espíritu.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
9No te apresures en tu espíritu á enojarte: porque la ira en el seno de los necios reposa.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
10Nunca digas: ¿Qué es la causa que los tiempos pasados fueron mejores que éstos? Porque nunca de esto preguntarás con sabiduría.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
11Buena es la ciencia con herencia; y más á los que ven el sol.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
12Porque escudo es la ciencia, y escudo es el dinero: mas la sabiduría excede en que da vida á sus poseedores.
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
13Mira la obra de Dios; porque ¿quién podrá enderezar lo que él torció?
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
14En el día del bien goza del bien; y en el día del mal considera. Dios también hizo esto delante de lo otro, porque el hombre no halle nada tras de él.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
15Todo esto he visto en los días de mi vanidad. Justo hay que perece por su justicia, y hay impío que por su maldad alarga sus días .
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
16No seas demasiado justo, ni seas sabio con exceso: ¿por qué te destruirás?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
17No hagas mal mucho, ni seas insensato: ¿por qué morirás antes de tu tiempo?
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
18Bueno es que tomes esto, y también de estotro no apartes tu mano; porque el que á Dios teme, saldrá con todo.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
19La sabiduría fortifica al sabio más que diez poderosos la ciudad en que fueron.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
20Ciertamente no hay hombre justo en la tierra, que haga bien y nunca peque.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
21Tampoco apliques tu corazón á todas las cosas que se hablaren, porque no oigas á tu siervo que dice mal de ti:
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
22Porque tu corazón sabe, como tú también dijiste mal de otros muchas veces.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
23Todas estas cosas probé con sabiduría, diciendo: Hacerme he sabio: mas ella se alejó de mí.
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
24Lejos está lo que fué; y lo muy profundo ¿quién lo hallará?
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
25Yo he rodeado con mi corazón por saber, y examinar, é inquirir la sabiduría, y la razón; y por conocer la maldad de la insensatez, y el desvarío del error;
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
26Y yo he hallado más amarga que la muerte la mujer, la cual es redes, y lazos su corazón; sus manos como ligaduras. El que agrada á Dios escapará de ella; mas el pecador será preso en ella.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
27He aquí, esto he hallado, dice el Predicador, pesando las cosas una por una para hallar la razón;
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
28Lo que aun busca mi alma, y no encuentro: un hombre entre mil he hallado; mas mujer de todas éstas nunca hallé.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
29He aquí, solamente he hallado esto: que Dios hizo al hombre recto, mas ellos buscaron muchas cuentas.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.