Екклезіаста 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
1A good name is better than precious ointment; and the day of death than the day of one’s birth.
2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
2¶ It is better to go to the house of mourning, than to go to the house of feasting: for that is the end of all men; and the living will lay it to his heart.
3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
3Sorrow is better than laughter: for by the sadness of the countenance the heart is made better.
4Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
4The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.
5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
5It is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools.
6Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
6For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool: this also is vanity.
7Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
7¶ Surely oppression maketh a wise man mad; and a gift destroyeth the heart.
8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
8Better is the end of a thing than the beginning thereof: and the patient in spirit is better than the proud in spirit.
9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
9Be not hasty in thy spirit to be angry: for anger resteth in the bosom of fools.
10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
10Say not thou, What is the cause that the former days were better than these? for thou dost not enquire wisely concerning this.
11Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
11¶ Wisdom is good with an inheritance: and by it there is profit to them that see the sun.
12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
12For wisdom is a defence, and money is a defence: but the excellency of knowledge is, that wisdom giveth life to them that have it.
13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
13Consider the work of God: for who can make that straight, which he hath made crooked?
14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
14In the day of prosperity be joyful, but in the day of adversity consider: God also hath set the one over against the other, to the end that man should find nothing after him.
15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
15All things have I seen in the days of my vanity: there is a just man that perisheth in his righteousness, and there is a wicked man that prolongeth his life in his wickedness.
16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
16Be not righteous over much; neither make thyself over wise: why shouldest thou destroy thyself?
17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
17Be not over much wicked, neither be thou foolish: why shouldest thou die before thy time?
18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
18It is good that thou shouldest take hold of this; yea, also from this withdraw not thine hand: for he that feareth God shall come forth of them all.
19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
19Wisdom strengtheneth the wise more than ten mighty men which are in the city.
20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
20For there is not a just man upon earth, that doeth good, and sinneth not.
21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
21Also take no heed unto all words that are spoken; lest thou hear thy servant curse thee:
22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
22For oftentimes also thine own heart knoweth that thou thyself likewise hast cursed others.
23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
23¶ All this have I proved by wisdom: I said, I will be wise; but it was far from me.
24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
24That which is far off, and exceeding deep, who can find it out?
25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
25I applied mine heart to know, and to search, and to seek out wisdom, and the reason of things , and to know the wickedness of folly, even of foolishness and madness:
26І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
26And I find more bitter than death the woman, whose heart is snares and nets, and her hands as bands: whoso pleaseth God shall escape from her; but the sinner shall be taken by her.
27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
27Behold, this have I found, saith the preacher, counting one by one, to find out the account:
28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.
28Which yet my soul seeketh, but I find not: one man among a thousand have I found; but a woman among all those have I not found.
29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
29Lo, this only have I found, that God hath made man upright; but they have sought out many inventions.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.