Плач 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Як ся столиця седить одинока, — та, що була колись така многолюдна, стала, мов би вдовою; город, великий між народами, князь над краями, — платить нинї дань!
1ʻOiau! ʻAe nofo lala pe ʻae kolo ʻaia naʻe pito ʻi he kakai! Kuo ne hoko ʻo hangē ko e fefine kuo mate hono ʻunoho! Ko ia, ʻaia naʻe lahi ʻi he ngaahi puleʻanga, pea hangē ko e ʻeiki fefine ki he ngaahi potu puleʻanga, kuo hoko ia ko e fai tukuhau!
2Плаче гірко по ночах, сльози ллються по щоках; з усїх, що його любили, нема нїкого, хто б розважив; усї приятелї його зрадили його, стали ворогами.
2ʻOku ne tangi mamahi ʻi he pō, pea ʻoku ʻi hono kouʻahe ʻa hono loʻimata; ʻi heʻene ngaahi kaumeʻa kotoa pē, ʻoku ʻikai ha taha ke fakafiemālie ia: kuo fai kākā ʻa ʻene ngaahi kaumeʻa kotoa pē kiate ia, kuo nau hoko ko hono ngaahi fili.
3Юда, втїкаючи від злиднїв та неволї тяжкої, поселився серед поган, та не знайшов впокою; всї, що його з давна гонили, спіймали його, наче б у тїсному заулку.
3Kuo ʻalu ʻa Siuta ki he pōpula, koeʻuhi ko e mamahi pea koeʻuhi ko e ngāue lahi: ʻoku ne nofo mo e hiteni, ʻoku ʻikai te ne ʻilo ha fiemālie: naʻe maʻu ia ʻe he kau fakatanga kotoa pē ʻi he ngaahi potu lausiʻi.
4Посуміли дороги на Сион, бо перестали прочане ходити; всї брами його опустїли; сьвященники взітхають, дївчата горюють, — гірко й йому самому.
4ʻOku tangi ʻae ngaahi hala ʻo Saione, koeʻuhi ʻoku ʻikai ha niʻihi ke haʻu ki he ngaahi kātoanga mamafa: ʻoku lala hono ngaahi matapā kotoa pē: ʻoku mafulu ʻene kau taulaʻeiki, ʻoku mamahiʻia ʻene kau tāupoʻou, pea ʻoku ne ʻi he kona.
5Вороги його взяли гору над ним; противники роскошують, бо Господь послав на його злиднї за премногі його провини; дїти його пійшли в неволю поперед ворога чамбулом.
5ʻOku māʻolunga ʻa hono ngaahi fili, ʻoku tupu lelei hono ngaahi fili; he kuo fakamamahiʻi ia ʻe Sihova koeʻuhi ko e lahi ʻo ʻene ngaahi angahala: kuo ʻalu ʻene fānau ki he pōpula ʻi he ʻao ʻoe fili.
6Минулась у Сиону вся його величність; знатні в його — наче ті оленї, що не знаходять собі нїде паші; безсильні, пійшли навперід погоничів своїх.
6Pea kuo mole ʻae hoihoifua kotoa pē mei he ʻofefine ʻo Saione: kuo hoko ʻa ʻene ngaahi houʻeiki ʻo hangē ko e fanga haʻate ʻoku ʻikai ke ʻilo ha potu ke kai, pea kuo nau hola taʻehamālohi ʻi he ʻao ʻo ia ʻoku tuli.
7В злиднях своїх та в тїснотї своїй спогадав Ерусалим про всї дорогі добра свої, що їх мав тодї, як нарід його попав в руки ворожі, й нї в кого не знайшов підмоги; а вороги позирають на його та висьмівають і його суботи.
7Naʻe manatu ʻe Selūsalema ʻi he ngaahi ʻaho ʻo ʻene mahaki mo ʻene ngaahi mamahi, ʻa ʻene meʻa mālie kotoa pē ʻaia naʻa ne maʻu ʻi he ngaahi ʻaho ʻi muʻa, ʻaia naʻe tō ʻa ʻene kakai ki he nima ʻoe fili, pea naʻe ʻikai ha tokoni kiate ia: naʻe mamata ʻae kau fili kiate ia pea nau taukae ki hono ngaahi ʻaho tapu.
8Тяжко провинив Ерусалим, тим і зробився огидою людям; всї, що його славили, споглядають на його з погордою, бо побачили наготу його, а й сам він взітхає, та й одвертає, застидавшись, обличчє.
8Kuo fai kovi lahi ʻe Selūsalema ko ia kuo fetukutuku ai ia: ko kinautolu kotoa pē naʻe fakaʻapaʻapa kiate ia ʻoku nau manuki ki ai, koeʻuhi kuo nau mamata ki heʻene telefua: ʻio, ʻoku ne mafulu pea foki ki mui.
9Гріх його, мов нечистота на платтї, явний, та він не подумав, що з того буде; тим то й упав він так низько, та й не має потїшителя. Зглянься ж ти, Боже, на мене у злиднях, бо ворог аж надто піднявся вгору!
9ʻOku ʻi hono kapaʻi kofu ʻā ʻene ʻuli; ʻoku ʻikai ha manatu ʻiate ia ki hono ngataʻanga; ko ia naʻa ne tō hifo fakamanavahē: naʻe ʻikai ʻiate ia ha taha ke fakafiemālie. ʻE Sihova ke ke ʻafio ki heʻeku mamahi: he kuo fakahikihiki ʻe ia ia, ʻe he fili.
10Ворог простяг руку свою на все, що йому дороге було; він бачить, як погане втискаються в пресьвяте місце його; а ти ж (Господи,) заповідав, щоб вони не вступали в громаду твою.
10Kuo mafao ʻae fili ʻa hono nima ki heʻene ngaahi meʻa lelei kotoa pē: he kuo ne mamata naʻe hū ʻae hiteni ki hono potu tapu, ʻaia naʻa ke fekau, ke ʻoua naʻa nau hoko atu ki hoʻo kakai.
11Ввесь нарід взітхає за насущним хлїбом, віддає все дороге, щоб було чим посилити душу. О, зглянься, Господи, подивись, як я принижений.
11ʻOku mafulu ʻa ʻene kakai kotoa pē, ʻoku nau kumi mā, kuo nau foaki ʻenau ngaahi meʻa lelei ko e meʻakai, ke tokoni ʻae laumālie: “ʻE Sihova ke ke ʻafio pea vakai; he kuo u hoko ʻo fakalielia.”
12О, нехай вас нїколи таке не спіткає, всї ви, що дорогою проходите мимо! Гляньте, придивіться, чи є біль такий, як мій біль, що на мене впав, що послав на мене Господь в день палаючого гнїву свого?
12“Ko ha meʻa noa pe eni kiate kimoutolu, ʻakimoutolu kotoa pē ʻoku ʻalu ange? Vakai, pea mamata, pe ʻoku ai ha mamahi ʻo hangē ko ʻeku mamahi, ʻaia ʻoku fai kiate au, ʻaia kuo fakamamahi ʻaki au ʻe Sihova ʻi he ʻaho ʻo hono houhau lahi.
13Звисока послав він огонь у костї мої і той обгорнув їх; він розстелив сїтї під ноги менї й повалив мене; учинив мене бідним, та мучить мене день поза день.
13“Kuo ne fakahifo mei ʻolunga ʻae afi ki hoku ngaahi hui, pea ʻoku ne mālohi ki ai: kuo ne fola ha kupenga ki hoku vaʻe; kuo ne fakatafokiʻi au ki mui: kuo ne ngaohi au ko e liʻaki mo e vaivai ʻi he ʻaho kotoa pē.
14Ярмо, зроблене з проступків моїх, в руцї в него; вони, неначе в шнур поскручувані, і заложені менї на шию; Господь обезсилив мене; віддав мене в руки, що з них годї менї добутись.
14“Ko e noʻo ʻo ʻeku ngaahi angahala, kuo haʻi ʻaki hono nima: ʻoku nau fihi, pea ʻoku aʻu hake ki hoku kia: kuo ne pule ke hinga ʻa ʻeku mālohi, kuo tukuange au ʻe Sihova ki honau nima, pea ʻoku ʻikai te u mafai ke tuʻu hake.
15Всїх хоробрих моїх повалив Господь посеред мене; скликав проти мене цїлу товпу, щоб вигубити молодиків моїх; неначе (грони) в тискарнї, зтоптав Господь дївицю-дочку Юдину.
15“Kuo malaki hifo ʻe Sihova ʻa ʻeku kau tangata mālohi kotoa pē, ʻi hoku haoʻanga: kuo ne ui ha fakataha kiate au ke taʻomia ʻeku kau talavou: kuo molomoloki ʻe Sihova ʻae tāupoʻou, ko e ʻofefine ʻo Siuta, ʻo hangē ʻi ha tataʻoʻanga uaine.
16От чого я плачу; око моє, — от чого око моє проливає води; далеко від мене втїшитель, що живив би духа в менї; дїти мої витрачені, бо ворог взяв гору.
16“Koeʻuhi ko e ngaahi meʻa ni ʻoku ou tangi; ko hoku mata, ko hoku mata ʻoku tafe hifo ʻi he vai, koeʻuhi ʻoku mamaʻo meiate au ʻae fakafiemālie naʻe totonu ke tokoni hoku laumālie: ʻoku liʻaki pe ʻeku fānau, koeʻuhi naʻe mālohi mai ʻae fili.”
17Сион простягає руки свої та нема, хто б його розважив. Господь дав приказ проти Якова ворогам його, щоб його кругом обступили; Ерусалим стався гидотою посеред них.
17“ʻOku mafao atu ʻe Saione ʻa hono nima, pea ʻoku ʻikai ha niʻihi ke fakafiemālie kiate ia: kuo fekau ʻe Sihova kia Sēkope, ke takatakai ia ʻe hono ngaahi fili: ʻoku hangē ha fefine mahaki ʻa Selūsalema ʻiate kinautolu.
18Справедливий Господь, бо я не корився його слову. О, слухайте, всї народи, погляньте на муку мою; дїви мої й молодики мої — всї вони пійшли в неволю!
18“ʻOku māʻoniʻoni ʻa Sihova; he kuo u fai talangataʻa ki heʻene fekau; ʻoku ou kole kiate kimoutolu ʻae kakai kotoa pē fanongo, pea mou vakai ki heʻeku mamahi: kuo ʻalu ʻeku kau tāupoʻou mo ʻeku kau talavou ki he pōpula.
19Кличу другів моїх, та вони завели мене; сьвященники мої й старшина моя гинуть у містї, шукаючи харчі собі, щоб підкріпитись, свою душу (задержати в тїлї).
19“Ne u ui ki heʻeku kau mamana, ka naʻa nau kākaaʻi au: ko ʻeku kau taulaʻeiki mo ʻeku kau mātuʻa naʻa nau tukuange ʻa honau laumālie ʻi he kolo, ʻi heʻenau kei kumi meʻakai ke fakafiemālie honau laumālie.
20Зглянься, Господи, бо я в тїснечі; внутро моє неспокійне, серце, неначе перевернулось у менї; я бо упрямо противився тобі; в полі забрав меч дїти мої, а дома — (голодова) смерть.
20“ʻAfio mai ʻe Sihova, he ʻoku ou mamahi: ʻoku ngaue mamahi hoku fatu; kuo liliu hoku loto ʻiate au; he kuo u fai talangataʻa ʻaupito; ʻituʻa a ʻoku fakamasiva ʻe he heletā, pea ʻoku ʻi he loto fale ʻae mate.
21Почули, що я стогну, а нема, хто б мене розважив; почули всї вороги мої про мою недолю, та й утїшились, що ти се вчинив менї. О, коли б ти послав уже той день, що його заповів, і вони стали такими ж, як я!
21“Kuo nau fanongo ʻoku ou mafulu: ʻoku ʻikai ha taha ke fakafiemālie kiate au, kuo fanongo ʻa hoku ngaahi fili kotoa pē ki heʻeku mamahi; ʻoku nau fiefia koeʻuhi kuo ke fai ia: he te ke fakahokosia ʻae ʻaho kuo ke tuʻutuʻuni, pea te nau hoko pe ʻo hangē ko au.
22О, постав перед лице своє усе зло їх; обійдись із ними оттак, як обійшовся зо мною за всї гріхи мої, я бо стогну безнастанно, й серце в менї завмірає!
22“Tuku ke hoko ki ho ʻao ʻa ʻenau ngaahi angahala kotoa pē; pea ke fai kiate kinautolu, ʻo hangē ko ia kuo ke fai kiate au, koeʻuhi ko ʻeku ngaahi angahala kotoa pē: he ʻoku lahi ʻeku mafulu, pea ʻoku vaivai hoku loto.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.