Плач 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Як потемнїло те золото, змінилось золото найлїпше! каміннє з сьвятинї роскидане по всїх роздорожжях.
1Hono ʻikai kuo hoko ʻo nenefu ʻae koula! Hono ʻikai liliu ʻae fungani koula! ʻAe ngaahi maka ʻoe potu tapu kuo lilingi ʻi he muʻa hala kotoa pē.
2Поважні синове Сионові, дорогі, як найчистїйше золото, — вони стали, як той посуд глиняний, як виріб рук ганчарських!
2ʻAe ngaahi foha mahuʻinga ʻo Saione, ʻaia ʻoku tatau mo e fungani koula, ʻoku fēfē ʻae lau ʻakinautolu ʻo hangē ko e ngaahi ipu kelekele, ʻae ngāue ʻae tufunga ngaohi ipu!
3І потвори подають соски, та кормлять щенят своїх, а дочки народу мого стали жорстокі, мов ті струсицї в пустинї;
3ʻIo, naʻa mo e ngaahi ika lalahi ʻoe tahi ʻoku nau ʻatu ʻae huhu ʻonau fakahuhu honau ʻuhiki: ka kuo hoko ʻo taʻeʻofa ʻae ʻofefine ʻo hoku kakai, ʻo hangē ko e fanga ʻositalesi ʻi he toafa.
4У немовлятка язик од згаги до піднебіння прилипає; їсти просять дїти, та нїхто їм не дає.
4Ko e ʻelelo ʻoe tamasiʻi huhu ʻoku piki ki hono ʻaoʻingutu ʻi he fieinu; ʻoku kole mā ʻe he tamaiki iiki, pea ʻoku ʻikai ke tofi ʻe ha tangata kiate kinautolu.
5Хто їдав страви солодкі, умлїває з голоду по улицях, хто кохався на пурпурнім ложі, тулиться до гною.
5ʻAkinautolu naʻe faʻa kai lelei ʻoku nau paea ʻi he ngaahi hala: ʻakinautolu naʻe kofu kulokula ʻi heʻenau tupu hake, ʻoku fāʻufua ʻae tuʻunga ʻotoʻota.
6Кара за безбожність дочки народу мого більша над покараннє Содоми: її бо стручено в хвилинї й руки людські не дотикали її.
6He ʻoku lahi ʻae tautea ki he angahala ʻae ʻofefine ʻo hoku kakai ʻi he tautea ʻoe angahala ʻa Sotoma, ʻaia naʻe fulihi ʻo hangē ʻi ha kemo pe taha pea naʻe ʻikai faʻa ala ʻae nima ki ai.
7Сієї ж князї були над снїг чисті, над молоко білі; тїло в них було румяне, немов ті коралї, й над сапфир сияло;
7Naʻe maʻa lahi hake ʻa hono houʻeiki ʻi he ʻuha hinehina, nau nau hinehina lahi ʻi he huʻahuhu, ko honau sino naʻe kula lahi ʻi he ngaahi lupi, ko honau ngingila naʻe hangē ko e safaia.
8А нинї лице їх чорнїйше над усе чорне, не познають їх на улицї; кожа в них до костї прилипла, зосхла, мов та деревина.
8ʻOku ʻuliʻuli honau mata ʻi he maka fefie; ʻoku ʻikai ke kei ʻiloʻi ʻakinautolu ʻi he ngaahi hala: ʻoku piki ʻa honau kili ki honau ngaahi hui, ʻoku feʻufeʻu ia, kuo hoko ia ʻo hangē ha vaʻa ʻakau.
9Щасливійші ті, що від меча гинуть, нїж ті, що гинуть голодною смертю; сесї бо тануть поволи, побивані недостачею плодів земних.
9ʻOku lelei ʻakinautolu ʻoku mate ʻo tāmateʻi ʻaki ʻae heletā, ʻiate kinautolu ʻoku mate ʻi he honge; he ʻoku fakaʻauʻausino ʻakinautolu ni, kuo tāmateʻi ʻi heʻenau masiva ʻi he ngaahi fua ʻoe ngoue.
10Руки добросердних жінок варили дїток своїх, щоб мати з них їжу під час погибелї дочки народу мого.
10Kuo taʻo ʻe he nima ʻoe kau fefine angaʻofa ʻenau fānau ʻanautolu: ko ʻenau meʻakai ʻakinautolu ʻi he fakaʻauha ʻoe ʻofefine ʻo hoku kakai.
11Ізогнав Господь гнїв свій, вилив досаду гнїву свого, й запалив огонь на Сионї, що пожер його до підвалин.
11Kuo fai ʻe he ʻEiki ʻa hono houhau; kuo ne huaʻi hono houhau vela, pea kuo ne tutu ha afi ʻi Saione, pea kuo fakaʻauha ai ʻa hono ngaahi tuʻunga.
12Не вірили царі землї й усї осадники земель, що ворог завзятий ввійшов у ворота Ерусалимські.
12Naʻe ʻikai ke meimei tui ʻae ngaahi tuʻi, mo e ngaahi kakai ʻo māmani, ʻe faʻa hū ʻae kau fili ʻi he ngaahi matapā ʻo Selūsalema.
13А все се за гріхи ложних пророків його, за беззаконства сьвященників його, що за їх приводом проливано кров праведників.
13Ko e meʻa ʻi he angahala ʻo ʻene kau palōfita, pea mo e ngaahi hia ʻo ʻene kau taulaʻeiki, ʻaia kuo lilingi ʻae toto ʻoe kau māʻoniʻoni ʻi hono lotolotonga,
14Тепер вони, мов слїпі, улицями блукали, осквернювались кровю, так що не можна було приторкнутись до їх одежі.
14Ko ia kuo nau he ʻo hangē ko e kau tangata kui ʻi he ngaahi hala, kuo nau fakaʻuliʻi ʻakinautolu ʻaki ʻae toto, ko ia naʻe ʻikai faʻa ala ʻae kakai ki honau ngaahi kofu.
15Уступайтесь! Нечистий! у слїд їм кричали; уступайтесь, уступайтесь, не приторкайтесь! і вони, зворушені, ховались; а між людом говорили: Вже їх не буде!
15Naʻa nau kalanga kiate kinautolu, “Mou ō!; ʻoku ʻuli ia!; ʻAlu pe, ʻAlu pe, ʻoua naʻa ala!:” ʻi heʻenau hola, mo ʻenau ʻalu hēhē, naʻa nau pehē ʻi he kakai hiteni, “ʻE ʻikai te nau kei nofo ai.”
16(загнїване) Лице Господнє порозсїває їх; уже він не зглянеться на них, за те, що вони не вважали на сьвященників, над старими не милосердувались.
16Kuo fakamavahevahe ʻakinautolu ʻe he houhau ʻa Sihova; ʻe ʻikai te ne kei tokangaʻi ʻakinautolu: naʻe ʻikai te nau fakaʻapaʻapaʻi ʻae kau taulaʻeiki, naʻe ʻikai te nau tokoni ki he kau mātuʻa.
17Наші ж очі аж умучились, визираючи надармо підмоги; з башти нашої визирали сторожі того народу, що не міг нас урятувати.
17Ka koeʻuhi ko kitautolu, naʻe vaivai hotau mata ko e meʻa ʻi heʻetau tokoni vaʻinga: ʻi heʻetau leʻo kuo tau leʻo ki ha puleʻanga, ʻaia naʻe ʻikai ke faʻa lava ke fakamoʻui ʻakitautolu.
18А вони, знай, підглядали ступні наші, так що ми не могли безпечно й по улицях ходити. О, близько конець наш, днї наші скінчились; так, се прийшов конець наш.
18ʻOku nau tuli ʻi heʻetau lakaʻanga, pea ʻoku ʻikai te tau faʻa ʻalu ʻi he ngaahi hala: ʻoku ofi hotau ngataʻanga, kuo kakato hotau ngaahi ʻaho; he kuo hoko hotau ngataʻanga.
19Ті, що нас гнали, летїли хутше орлів під небом; гнались за нами по горах, ставляли засади в пустинї.
19ʻOku veʻe vave hotau kau fakatanga ʻi he fanga ʻikale ʻoe langi: naʻa nau tuli kitautolu ʻi he ngaahi moʻunga; naʻa nau malumu kiate kitautolu ʻi he toafa.
20Дух наш живущий, помазанник Господень, попав у їх яму, — той, що про його мовляли ми: Під його тїню жити мем тихо посеред народів.
20Ko e mānava ʻa hotau avaʻi ihu, ko e pani ʻo Sihova, naʻe moʻua ʻi heʻenau ngaahi luo, ʻaia naʻa tau pehē ki ai, “ʻI heʻene maluʻi te tau moʻui ʻi he lotolotonga ʻoe hiteni.”
21Радуйся, дочко Едомова, веселися, ти, що живеш там у землї Уз! прийде й до тебе чарка, і ти впєшся, й ти будеш обнажена.
21Ke ke fiefia mo nekeneka, ʻi he fonua ko Usa; ʻe aʻu atu kiate koe foki ʻae ipu: he te ke konā koe, pea te ke fakatelefua koe.
22Дочко Сионова! кара за беззаконства твої скінчилась; більш у полонь ти зайнята не будеш; твої ж провини, дочко Едомова, Господь навідає й виявить гріхи твої.
22Kuo kakato ʻae tautea ʻa hoʻo hia, ʻe ʻofefine ʻo Saione; ʻe ʻikai te ne toe ʻave koe ki he pōpula: ka te ne ʻaʻahi ʻa hoʻo hia, ʻe ʻofefine ʻo ʻItomi, pea te ne fakaʻilo hoʻo ngaahi angahala.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.