2 Самуїлова 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1По Сауловій смертї, як Давид вернувсь, подужавши Амаликіїв, і перебув у Секелазї два днї,
1Pea hili ʻae mate ʻa Saula, pea kuo liu mai ʻa Tevita mei heʻene taaʻi ʻae kakai ʻAmaleki, pea kuo hili ʻae ʻaho ʻe ua mo ʻene nofo ʻa Tevita ʻi Sikilaki;
2Приходить на третий день несподївано чоловік із табору Саулового; одїж на йому розідрана, а голова порохом посипана. Приступивши до Давида, припав він і поклонився до землї.
2Pea ʻi he hoko ki hono tolu ʻoe ʻaho, vakai, naʻe haʻu ha tangata mei he tau ʻa Saula, kuo mahaehae hono kofu, pea pani efu hono ʻulu, pea ʻi heʻene hoko atu kia Tevita, naʻa ne tō hifo ki he kelekele, mo ne fai fakaʻapaʻapa.
3І питає його Давид: Звідки прийшов єси? А він відказує: Я втїк із табору Ізрайлевого.
3Pea naʻe pehē ʻe Tevita kiate ia, “ʻOku ke haʻu mei fē?” Pea naʻa ne pehē kiate ia, “Kuo u hao mei he nofoʻanga tau ʻo ʻIsileli.”
4І питає Давид: Що там сталось? А той каже: Військо повтїкало з бою, і багацько військових полягло й померло; та й Саул і син його Йонатан померли.
4Pea naʻe pehē ʻe Tevita kiate ia, “Ko e hā ha meʻa naʻe fai? ʻOku ou kole ke ke fakahā mai kiate au.” Pea naʻe pehēange ʻe ia, “Kuo hola ʻae kakai mei he tau, pea kuo tō ʻae kakai tokolahi ʻo mate; pea kuo pekia ʻa Saula mo Sonatane ko hono foha foki.”
5І питає Давид молодика, що принїс йому вість: Як ти взнав, що Саул та Йонатан померли?
5Pea naʻe pehē ʻe Tevita ki he tangata talavou naʻe lea mai, “Naʻe fēfē hoʻo ʻilo ʻe koe kuo mate ʻa Saula pea mo Sonatane ko hono foha?”
6І відказав молодик, що принїс вість: Довелось менї случаєм ійти Гелвуйськими горами, коли ж дивлюсь — Саул настромивсь на свого списа, а колесницї й комонник зближаються до його.
6Pea naʻe pehē mai ʻe he tangata talavou naʻe tala ia kiate ia, “ʻIloange naʻaku hoko atu ki he moʻunga ko Kilipoa, pea vakai, naʻe faʻaki ʻa Saula ki hono tao; pea vakai naʻe tuli mālohi kiate ia ʻae ngaahi saliote mo e kau heka hoosi.
7Обернеться він назад себе й, побачивши мене, покликав мене. Я озвавсь: Чую!
7Pea ʻi heʻene sio ki mui, naʻa ne mamata kiate au, ʻo ne ui kiate au. Pea naʻaku pehē ʻe au, ‘Ko au eni.’
8Питає він: Хто ти? Відказую: Амаликій.
8Pea naʻa ne pehē mai kiate au, ‘Ko hai koe?’ Pea naʻaku pehē kiate ia, ‘Ko e tangata ʻAmaleki au.’
9І просить мене: Приступи до мене та завдай менї смерть, бо трівога смертня обняла мене, а душа ще вся в менї.
9Pea naʻa ne toe pehē mai kiate au, ‘ʻOku ou kole kiate koe, ke ke tuʻu hake kiate au ʻo tāmateʻi au: he ʻoku ou mamahi ʻaupito, koeʻuhi ʻoku kei mālohi ʻeku moʻui ʻiate au.’
10І приступив я й завдав йому смерть, бо я знав, що він не переживе свого впаду. Тодї зняв я з голови в його царський вінець, і запинку з руки в його та й принїс оце мойму панові.
10Ko ia ne u tuʻu ki ai, ʻo tāmateʻi ia, koeʻuhi naʻaku ʻilo pau ʻe ʻikai te ne toe moʻui mei heʻene tō ki lalo ʻaupito: pea naʻaku toʻo ʻae tatā fakatuʻi mei hono ʻulu, mo e vesa mei hono nima, pea kuo u ʻomi ia ki heni ki hoku ʻeiki.
11Тодї вхопив Давид одїж свою та й роздер її, а так само й його прибічники.
11Ka naʻe toki puke ʻe Tevita ki hono ngaahi kofu ʻo ne haehae ia; pea naʻe fai pehē foki ʻae kau tangata kotoa pē naʻe ʻiate ia:
12І сумували плачучи й постили до вечора по Саулові і по його синові Йонатанові і по людові Ізрайлевому й по домові Ізрайлевому, бо вони полягли від меча.
12Pea naʻa nau mamahi mo tangi, mo ʻaukai ʻo aʻu ki he poʻuli, koeʻuhi ko Saula, pea mo Sonatane ko hono foha, pea koeʻuhi ko e kakai ʻa Sihova, pea mo e fale kotoa ʻo ʻIsileli; koeʻuhi ko e tō hifo ʻakinautolu ʻi he heletā.
13І питає Давид у молодика, що принїс йому звістку: Звідки ти? А той відказав: Я син Амаликія-заволоки.
13¶ Pea naʻe pehē ʻe Tevita ki he tangata talavou naʻe ʻomi ʻae ongoongo, “ʻOku ke mei fē koe?” Pea naʻa ne pehēange, “Ko e foha au ʻoe muli, ko e ʻAmaleki.”
14Давид же питає: Як же ти не боявсь простягти руку, щоб убити помазанника Господнього?
14Pea naʻe pehē ʻe Tevita kiate ia, “Ko e hā ia naʻe ʻikai te ke manavahē ai ke ala atu ho nima ke tāmateʻi ʻaia naʻe fakatapui ʻe Sihova?”
15І покликнув Давид на одного слугу й приказав йому: Вбий його! Той рубнув, і вмер він.
15Pea naʻe fekau atu ʻe Tevita ki ha taha ʻoe kau talavou, ʻo ne pehē, “ʻUnuʻunu atu ʻo taaʻi ia.” Pea naʻa ne taaʻi ia ke ne mate.
16Давид же сказав: Кров твоя на голові твоїй; засуд на себе видав ти словом своїм: Я завдав смерть помазанникові Господньому.
16Pea naʻe pehē ʻe Tevita kiate ia, “Ke ʻi ho ʻulu pe ʻoʻou ho toto; he kuo fakamoʻoni ʻe ho ngutu kiate koe, ʻo pehē, kuo u tāmateʻi ʻaia naʻe fakatapui ʻe Sihova.”
17І зложив Давид плачевню пісьню над Саулом і над його сином Йонатаном,
17Pea naʻe tēngihia ʻe Tevita ʻa Saula, pea mo hono foha ko Sonatane, ʻi he tangilāulau ko eni:
18(І повелїв навчати синів Юдиних лука, як се написано в книзї праведного) і промовив:
18(Naʻa ne fekau foki ke nau akoʻi ʻae fānau ʻa Siuta ke ngāueʻaki ʻae kaufana: vakai kuo tohi ia ʻi he tohi ʻa Sesa.)
19Ой Ізраїлю! пробито (з лука) твою втїху в твоїх таки горах. Як се полягли хоробрі?
19“Kuo tāmateʻi ʻae toulekeleka, ʻo ʻIsileli ʻi hoʻo ngaahi potu māʻolunga: ʻOiauē, kuo hinga ʻae kau tangata mālohi!
20Не росказуйте у Гетї, не звіщайте по улицях Аскалону, щоб жіноцтво Филистійське не радувалось, щоб не веселились дочки необрізаних.
20ʻOua naʻa tala ia ʻi Kati, ʻoua naʻa fakahā ia ʻi he ngaahi hala ʻo ʻAsikeloni; telia naʻa fiefia ai ʻae ngaahi ʻofefine ʻoe kakai Filisitia, pea telia naʻa polepole ai ʻae ngaahi ʻofefine ʻokinautolu ʻoku taʻekamu.
21Ви ж гори, Гелвуйські, щоб на вас не впало нї дощу на ваші ниви, нї роси на поле, бо там покинений щит сильних, щит Саулів, мов би не мазано Саула сьвятою олїєю.
21ʻAe ngaahi moʻunga ʻo Kilipoa, ke ʻoua naʻa ai ha hahau, pe ha ʻuha ʻe tō hifo kiate koe, pe ʻiate koe ha ngoueʻanga ʻoe feilaulau: koeʻuhi kuo liʻaki kovi ʻi ai ʻae pā ʻoe mālohi, ʻae pā ʻo Saula, ʻo hangē pe naʻe ʻikai ke fakatapui ia ʻaki ʻae lolo.
22Йонатанів меч не вертавсь назад без крові ранених, а й меч Саулів не вертався даром.
22Naʻe ʻikai foki mai ʻae kaufana ʻo Sonatane, mei he toto ʻokinautolu naʻe tāmateʻi, mei he sino ʻoe kau mālohi, pea naʻe ʻikai foki noa mai ʻae heletā ʻa Saula.
23Любомирно з Йонатаном жив Саул на сьвітї, їх і смерть не розлучила; і бистрі й сильні обидва над орла й над лева.
23Naʻe toulekeleka, mo lelei ʻa Saula mo Sonatane ʻi heʻena moʻui, pea naʻe ʻikai māvae ʻakinaua ʻi heʻena mate: naʻa na veʻe vave hake ʻi he fanga ʻikale, naʻa na mālohi lahi hake ʻi he fanga laione.
24Ой Ізрайлеві дочки, плачте по Саулї! Він у пурпур одягав вас, в радощі рядив вас; за його на вас золото блищало.
24ʻAe ngaahi ʻofefine ʻo ʻIsileli, mou tēngihia ʻa Saula, ʻaia naʻa ne fakakofuʻi ʻakimoutolu ʻi he kulaʻahoʻaho, mo e meʻa ʻoe manako, ʻaia naʻa ne ʻai ki hoʻomou kofu ʻae teunga ʻoe koula.
25Ой як упали потужні у бою! Убитий Йонатан на висотах твоїх.
25ʻOiauē, ʻae hinga ki lalo ʻae kau mālohi ʻi he lotolotonga ʻoe tau! ʻE Sonatane naʻe tāmateʻi koe ʻi he ngaahi potu māʻolunga ʻoʻou.
26Тяжко сумую по тобі, Йонатане, побратиме; ти був менї найдорожший; ти менї ба й над жіноче серце був любіщий!
26Kuo u mamahi koeʻuhi ko koe, ʻe hoku kāinga ko Sonatane: naʻa ke lelei fau kiate au: naʻe fakamanavahē hoʻo ʻofa kiate au, ʻo lahi hake ʻi he ʻofa ʻae kau fefine.
27Як се впали такі сильні, як погибла збруя воєнна?
27ʻOiauē, he kuo tō ki lalo ʻae kau mālohi, kuo fakaʻauha ʻae ngaahi mahafu ʻoe tau!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.