Приповісток 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
1THE PROVERBS of Solomon the son of David, king of Israel;
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
2To know wisdom and instruction; to comprehend the words of understanding;
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
3To receive the discipline of wisdom, justice, and right, and equity;
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
4To give prudence to the simple, to the young man knowledge and discretion;
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
5That the wise man may hear, and increase in learning, and the man of understanding may attain unto wise counsels;
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
6To understand a proverb, and a figure; the words of the wise, and their dark sayings.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
7The fear of the LORD is the beginning of knowledge; but the foolish despise wisdom and discipline.
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
8Hear, my son, the instruction of thy father, and forsake not the teaching of thy mother;
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
9For they shall be a chaplet of grace unto thy head, and chains about thy neck.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
10My son, if sinners entice thee, consent thou not.
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
11If they say: 'Come with us, let us lie in wait for blood, let us lurk for the innocent without cause;
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
12Let us swallow them up alive as the grave, and whole, as those that go down into the pit;
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
13We shall find all precious substance, we shall fill our houses with spoil;
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
14Cast in thy lot among us; let us all have one purse' —
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
15My son, walk not thou in the way with them, restrain thy foot from their path;
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
16For their feet run to evil, and they make haste to shed blood.
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
17For in vain the net is spread in the eyes of any bird;
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
18And these lie in wait for their own blood, they lurk for their own lives.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
19So are the ways of every one that is greedy of gain; it taketh away the life of the owners thereof.
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
20Wisdom crieth aloud in the streets, she uttereth her voice in the broad places;
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
21She calleth at the head of the noisy streets, at the entrances of the gates, in the city, she uttereth her words:
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
22'How long, ye thoughtless, will ye love thoughtlessness? And how long will scorners delight them in scorning, and fools hate knowledge?
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
23Turn you at my reproof; behold, I will pour out my spirit unto you, I will make known my words unto you.
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
24Because I have called, and ye refused, I have stretched out my hand, and no man attended,
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
25But ye have set at nought all my counsel, and would none of my reproof;
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
26I also, in your calamity, will laugh, I will mock when your dread cometh;
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
27When your dread cometh as a storm, and your calamity cometh on as a whirlwind; when trouble and distress come upon you.
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
28Then will they call me, but I will not answer, they will seek me earnestly, but they shall not find me.
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
29For that they hated knowledge, and did not choose the fear of the LORD;
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
30They would none of my counsel, they despised all my reproof.
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
31Therefore shall they eat of the fruit of their own way, and be filled with their own devices.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
32For the waywardness of the thoughtless shall slay them, and the confidence of fools shall destroy them.
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
33But whoso hearkeneth unto me shall dwell securely, and shall be quiet without fear of evil.'
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.