Приповісток 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
1משלי שלמה בן דוד מלך ישראל׃
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
2לדעת חכמה ומוסר להבין אמרי בינה׃
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
3לקחת מוסר השכל צדק ומשפט ומישרים׃
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
4לתת לפתאים ערמה לנער דעת ומזמה׃
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
5ישמע חכם ויוסף לקח ונבון תחבלות יקנה׃
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
6להבין משל ומליצה דברי חכמים וחידתם׃
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
7יראת יהוה ראשית דעת חכמה ומוסר אוילים בזו׃
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
8שמע בני מוסר אביך ואל תטש תורת אמך׃
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
9כי לוית חן הם לראשך וענקים לגרגרתיך׃
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
10בני אם יפתוך חטאים אל תבא׃
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
11אם יאמרו לכה אתנו נארבה לדם נצפנה לנקי חנם׃
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
12נבלעם כשאול חיים ותמימים כיורדי בור׃
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
13כל הון יקר נמצא נמלא בתינו שלל׃
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
14גורלך תפיל בתוכנו כיס אחד יהיה לכלנו׃
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
15בני אל תלך בדרך אתם מנע רגלך מנתיבתם׃
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
16כי רגליהם לרע ירוצו וימהרו לשפך דם׃
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
17כי חנם מזרה הרשת בעיני כל בעל כנף׃
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
18והם לדמם יארבו יצפנו לנפשתם׃
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
19כן ארחות כל בצע בצע את נפש בעליו יקח׃
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
20חכמות בחוץ תרנה ברחבות תתן קולה׃
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
21בראש המיות תקרא בפתחי שערים בעיר אמריה תאמר׃
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
22עד מתי פתים תאהבו פתי ולצים לצון חמדו להם וכסילים ישנאו דעת׃
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
23תשובו לתוכחתי הנה אביעה לכם רוחי אודיעה דברי אתכם׃
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
24יען קראתי ותמאנו נטיתי ידי ואין מקשיב׃
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
25ותפרעו כל עצתי ותוכחתי לא אביתם׃
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
26גם אני באידכם אשחק אלעג בבא פחדכם׃
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
27בבא כשאוה פחדכם ואידכם כסופה יאתה בבא עליכם צרה וצוקה׃
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
28אז יקראנני ולא אענה ישחרנני ולא ימצאנני׃
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
29תחת כי שנאו דעת ויראת יהוה לא בחרו׃
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
30לא אבו לעצתי נאצו כל תוכחתי׃
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
31ויאכלו מפרי דרכם וממעצתיהם ישבעו׃
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
32כי משובת פתים תהרגם ושלות כסילים תאבדם׃
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
33ושמע לי ישכן בטח ושאנן מפחד רעה׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.