Приповісток 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
1מענה רך ישיב חמה ודבר עצב יעלה אף׃
2Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
2לשון חכמים תיטיב דעת ופי כסילים יביע אולת׃
3Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
3בכל מקום עיני יהוה צפות רעים וטובים׃
4Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
4מרפא לשון עץ חיים וסלף בה שבר ברוח׃
5Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
5אויל ינאץ מוסר אביו ושמר תוכחת יערם׃
6В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
6בית צדיק חסן רב ובתבואת רשע נעכרת׃
7Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
7שפתי חכמים יזרו דעת ולב כסילים לא כן׃
8Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
8זבח רשעים תועבת יהוה ותפלת ישרים רצונו׃
9Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
9תועבת יהוה דרך רשע ומרדף צדקה יאהב׃
10Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
10מוסר רע לעזב ארח שונא תוכחת ימות׃
11І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
11שאול ואבדון נגד יהוה אף כי לבות בני אדם׃
12Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
12לא יאהב לץ הוכח לו אל חכמים לא ילך׃
13Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
13לב שמח ייטב פנים ובעצבת לב רוח נכאה׃
14Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
14לב נבון יבקש דעת ופני כסילים ירעה אולת׃
15В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
15כל ימי עני רעים וטוב לב משתה תמיד׃
16У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
16טוב מעט ביראת יהוה מאוצר רב ומהומה בו׃
17Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
17טוב ארחת ירק ואהבה שם משור אבוס ושנאה בו׃
18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
18איש חמה יגרה מדון וארך אפים ישקיט ריב׃
19Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
19דרך עצל כמשכת חדק וארח ישרים סללה׃
20Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
20בן חכם ישמח אב וכסיל אדם בוזה אמו׃
21Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
21אולת שמחה לחסר לב ואיש תבונה יישר לכת׃
22Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
22הפר מחשבות באין סוד וברב יועצים תקום׃
23Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
23שמחה לאיש במענה פיו ודבר בעתו מה טוב׃
24Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
24ארח חיים למעלה למשכיל למען סור משאול מטה׃
25Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
25בית גאים יסח יהוה ויצב גבול אלמנה׃
26Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
26תועבת יהוה מחשבות רע וטהרים אמרי נעם׃
27Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
27עכר ביתו בוצע בצע ושונא מתנת יחיה׃
28Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
28לב צדיק יהגה לענות ופי רשעים יביע רעות׃
29Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
29רחוק יהוה מרשעים ותפלת צדיקים ישמע׃
30Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
30מאור עינים ישמח לב שמועה טובה תדשן עצם׃
31Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
31אזן שמעת תוכחת חיים בקרב חכמים תלין׃
32Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
32פורע מוסר מואס נפשו ושומע תוכחת קונה לב׃
33Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
33יראת יהוה מוסר חכמה ולפני כבוד ענוה׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.