Приповісток 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
1[Responsio mollis frangit iram; sermo durus suscitat furorem.
2Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
2Lingua sapientium ornat scientiam; os fatuorum ebullit stultitiam.
3Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
3In omni loco, oculi Domini contemplantur bonos et malos.
4Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
4Lingua placabilis lignum vitæ; quæ autem immoderata est conteret spiritum.
5Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
5Stultus irridet disciplinam patris sui; qui autem custodit increpationes astutior fiet. In abundanti justitia virtus maxima est: cogitationes autem impiorum eradicabuntur.
6В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
6Domus justi plurima fortitudo, et in fructibus impii conturbatio.
7Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
7Labia sapientium disseminabunt scientiam; cor stultorum dissimile erit.
8Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
8Victimæ impiorum abominabiles Domino; vota justorum placabilia.
9Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
9Abominatio est Domino via impii; qui sequitur justitiam diligitur ab eo.
10Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
10Doctrina mala deserenti viam vitæ; qui increpationes odit, morietur.
11І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
11Infernus et perditio coram Domino; quanto magis corda filiorum hominum !
12Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
12Non amat pestilens eum qui se corripit, nec ad sapientes graditur.]
13Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
13[Cor gaudens exhilarat faciem; in mœrore animi dejicitur spiritus.
14Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
14Cor sapientis quærit doctrinam, et os stultorum pascitur imperitia.
15В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
15Omnes dies pauperis, mali; secura mens quasi juge convivium.
16У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
16Melius est parum cum timore Domini, quam thesauri magni et insatiabiles.
17Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
17Melius est vocari ad olera cum caritate, quam ad vitulum saginatum cum odio.
18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
18Vir iracundus provocat rixas; qui patiens est mitigat suscitatas.
19Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
19Iter pigrorum quasi sepes spinarum; via justorum absque offendiculo.
20Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
20Filius sapiens lætificat patrem, et stultus homo despicit matrem suam.
21Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
21Stultitia gaudium stulto, et vir prudens dirigit gressus suos.
22Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
22Dissipantur cogitationes ubi non est consilium; ubi vero sunt plures consiliarii, confirmantur.
23Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
23Lætatur homo in sententia oris sui, et sermo opportunus est optimus.
24Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
24Semita vitæ super eruditum, ut declinet de inferno novissimo.]
25Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
25[Domum superborum demolietur Dominus, et firmos faciet terminos viduæ.
26Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
26Abominatio Domini cogitationes malæ, et purus sermo pulcherrimus firmabitur ab eo.
27Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
27Conturbat domum suam qui sectatur avaritiam; qui autem odit munera, vivet. Per misericordiam et fidem purgantur peccata: per timorem autem Domini declinat omnis a malo.
28Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
28Mens justi meditatur obedientiam; os impiorum redundat malis.
29Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
29Longe est Dominus ab impiis, et orationes justorum exaudiet.
30Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
30Lux oculorum lætificat animam; fama bona impinguat ossa.
31Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
31Auris quæ audit increpationes vitæ in medio sapientium commorabitur.
32Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
32Qui abjicit disciplinam despicit animam suam; qui autem acquiescit increpationibus possessor est cordis.
33Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
33Timor Domini disciplina sapientiæ, et gloriam præcedit humilitas.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.