Приповісток 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний — материне горе.
1[Filius sapiens lætificat patrem, filius vero stultus mœstitia est matris suæ.
2Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.
2Nil proderunt thesauri impietatis, justitia vero liberabit a morte.
3Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.
3Non affliget Dominus fame animam justi, et insidias impiorum subvertet.
4Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.
4Egestatem operata est manus remissa; manus autem fortium divitias parat. Qui nititur mendaciis, hic pascit ventos; idem autem ipse sequitur aves volantes.
5Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.
5Qui congregat in messe, filius sapiens est; qui autem stertit æstate, filius confusionis.
6Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.
6Benedictio Domini super caput justi; os autem impiorum operit iniquitas.
7Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.
7Memoria justi cum laudibus, et nomen impiorum putrescet.
8Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.
8Sapiens corde præcepta suscipit; stultus cæditur labiis.
9Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.
9Qui ambulat simpliciter ambulat confidenter; qui autem depravat vias suas manifestus erit.
10Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.
10Qui annuit oculo dabit dolorem; et stultus labiis verberabitur.]
11Уста праведного — се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.
11[Vena vitæ os justi, et os impiorum operit iniquitatem.
12Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.
12Odium suscitat rixas, et universa delicta operit caritas.
13В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.
13In labiis sapientis invenitur sapientia, et virga in dorso ejus qui indiget corde.
14Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного — се близька погибель.
14Sapientes abscondunt scientiam; os autem stulti confusioni proximum est.
15Багацтво — се утверджене місто багатиреві, а злиднї — се страх убогому.
15Substantia divitis, urbs fortitudinis ejus; pavor pauperum egestas eorum.
16Праця праведного — для життя, надбаннє безбожника — на гріх.
16Opus justi ad vitam, fructus autem impii ad peccatum.
17Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.
17Via vitæ custodienti disciplinam; qui autem increpationes relinquit, errat.
18Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.
18Abscondunt odium labia mendacia; qui profert contumeliam, insipiens est.
19Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика — розумен.
19In multiloquio non deerit peccatum, qui autem moderatur labia sua prudentissimus est.
20Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь.
20Argentum electum lingua justi; cor autem impiorum pro nihilo.
21Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.
21Labia justi erudiunt plurimos; qui autem indocti sunt in cordis egestate morientur.]
22Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.
22[Benedictio Domini divites facit, nec sociabitur eis afflictio.
23Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.
23Quasi per risum stultus operatur scelus, sapientia autem est viro prudentia.
24За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.
24Quod timet impius veniet super eum; desiderium suum justus dabitur.
25Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах.
25Quasi tempestas transiens non erit impius; justus autem quasi fundamentum sempiternum.
26Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.
26Sicut acetum dentibus, et fumus oculis, sic piger his qui miserunt eum.
27Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.
27Timor Domini apponet dies, et anni impiorum breviabuntur.
28Дожиданнє праведних — радість, а надїя безбожних погибне.
28Exspectatio justorum lætitia, spes autem impiorum peribit.
29Безвинному дорога Господня — твердиня, а страх беззаконникам.
29Fortitudo simplicis via Domini, et pavor his qui operantur malum.
30Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.
30Justus in æternum non commovebitur, impii autem non habitabunt super terram.
31Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.
31Os justi parturiet sapientiam; lingua pravorum peribit.
32Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.
32Labia justi considerant placita, et os impiorum perversa.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.