Приповісток 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
1[Qui diligit disciplinam diligit scientiam; qui autem odit increpationes insipiens est.
2Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
2Qui bonus est hauriet gratiam a Domino; qui autem confidit in cogitationibus suis impie agit.
3Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
3Non roborabitur homo ex impietate, et radix justorum non commovebitur.
4Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.
4Mulier diligens corona est viro suo; et putredo in ossibus ejus, quæ confusione res dignas gerit.
5Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
5Cogitationes justorum judicia, et consilia impiorum fraudulenta.
6Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.
6Verba impiorum insidiantur sanguini; os justorum liberabit eos.
7Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
7Verte impios, et non erunt; domus autem justorum permanebit.
8О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
8Doctrina sua noscetur vir; qui autem vanus et excors est patebit contemptui.
9Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
9Melior est pauper et sufficiens sibi quam gloriosus et indigens pane.
10Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
10Novit justus jumentorum suorum animas; viscera autem impiorum crudelia.
11Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
11Qui operatur terram suam satiabitur panibus; qui autem sectatur otium stultissimus est. Qui suavis est in vini demorationibus, in suis munitionibus relinquit contumeliam.
12Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
12Desiderium impii munimentum est pessimorum; radix autem justorum proficiet.]
13Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
13[Propter peccata labiorum ruina proximat malo; effugiet autem justus de angustia.
14Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
14De fructu oris sui unusquisque replebitur bonis, et juxta opera manuum suarum retribuetur ei.
15Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
15Via stulti recta in oculis ejus; qui autem sapiens est audit consilia.
16Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
16Fatuus statim indicat iram suam; qui autem dissimulat injuriam callidus est.
17Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
17Qui quod novit loquitur, index justitiæ est; qui autem mentitur, testis est fraudulentus.
18Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.
18Est qui promittit, et quasi gladio pungitur conscientiæ: lingua autem sapientium sanitas est.
19Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
19Labium veritatis firmum erit in perpetuum; qui autem testis est repentinus, concinnat linguam mendacii.
20Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
20Dolus in corde cogitantium mala; qui autem pacis ineunt consilia, sequitur eos gaudium.
21Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
21Non contristabit justum quidquid ei acciderit: impii autem replebuntur malo.
22Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
22Abominatio est Domino labia mendacia; qui autem fideliter agunt placent ei.
23Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
23Homo versatus celat scientiam, et cor insipientium provocat stultitiam.]
24Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
24[Manus fortium dominabitur; quæ autem remissa est, tributis serviet.
25Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
25Mœror in corde viri humiliabit illum, et sermone bono lætificabitur.
26Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
26Qui negligit damnum propter amicum, justus est; iter autem impiorum decipiet eos.
27Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
27Non inveniet fraudulentus lucrum, et substantia hominis erit auri pretium.
28На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.
28In semita justitiæ vita; iter autem devium ducit ad mortem.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.