Приповісток 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Вино — зрадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
1[Luxuriosa res vinum, et tumultuosa ebrietas: quicumque his delectatur non erit sapiens.
2Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
2Sicut rugitus leonis, ita et terror regis: qui provocat eum peccat in animam suam.
3Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
3Honor est homini qui separat se a contentionibus; omnes autem stulti miscentur contumeliis.
4Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого.
4Propter frigus piger arare noluit; mendicabit ergo æstate, et non dabitur illi.
5В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
5Sicut aqua profunda, sic consilium in corde viri; sed homo sapiens exhauriet illud.
6Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
6Multi homines misericordes vocantur; virum autem fidelem quis inveniet?]
7Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
7[Justus qui ambulat in simplicitate sua beatos post se filios derelinquet.
8Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
8Rex qui sedet in solio judicii dissipat omne malum intuitu suo.
9Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?
9Quis potest dicere: Mundum est cor meum; purus sum a peccato?
10Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві.
10Pondus et pondus, mensura et mensura: utrumque abominabile est apud Deum.
11Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
11Ex studiis suis intelligitur puer, si munda et recta sint opera ejus.
12Ухо, що чує, й око, що бачить — одно й друге сотворив Господь.
12Aurem audientem, et oculum videntem: Dominus fecit utrumque.
13Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
13Noli diligere somnum, ne te egestas opprimat: aperi oculos tuos, et saturare panibus.
14Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться.
14Malum est, malum est, dicit omnis emptor; et cum recesserit, tunc gloriabitur.
15Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні.
15Est aurum et multitudo gemmarum, et vas pretiosum labia scientiæ.]
16Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
16[Tolle vestimentum ejus qui fidejussor extitit alieni, et pro extraneis aufer pignus ab eo.
17Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
17Suavis est homini panis mendacii, et postea implebitur os ejus calculo.
18Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
18Cogitationes consiliis roborantur, et gubernaculis tractanda sunt bella.
19Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
19Ei qui revelat mysteria, et ambulat fraudulenter, et dilatat labia sua, ne commiscearis.
20Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
20Qui maledicit patri suo et matri, extinguetur lucerna ejus in mediis tenebris:
21Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
21hæreditas ad quam festinatur in principio, in novissimo benedictione carebit.
22Не говори: „За зло я самий віддам‟; полиши се Господеві, — він охоронить тебе.
22Ne dicas: Reddam malum: exspecta Dominum, et liberabit te.
23Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна.
23Abominatio est apud Dominum pondus et pondus; statera dolosa non est bona.
24Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою?
24A Domino diriguntur gressus viri: quis autem hominum intelligere potest viam suam?
25Се сїть людинї — сквапно обіт складати, а послї обіту — роздумовати.
25Ruina est homini devorare sanctos, et post vota retractare.]
26Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
26[Dissipat impios rex sapiens, et incurvat super eos fornicem.
27Господень сьвічник — се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
27Lucerna Domini spiraculum hominis, quæ investigat omnia secreta ventris.
28Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
28Misericordia et veritas custodiunt regem, et roboratur clementia thronus ejus.
29Слова молодих — їх сила, а окраса старих — їх сивий волос.
29Exsultatio juvenum fortitudo eorum, et dignitas senum canities.
30Рани від побоїв — се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
30Livor vulneris absterget mala, et plagæ in secretioribus ventris.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.