Приповісток 28
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.
1[Fugit impius nemine persequente; justus autem, quasi leo confidens, absque terrore erit.
2Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом — він довговічен.
2Propter peccata terræ multi principes ejus; et propter hominis sapientiam, et horum scientiam quæ dicuntur, vita ducis longior erit.
3Убогий чоловік, що вбогих оббирає, — се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.
3Vir pauper calumnians pauperes similis est imbri vehementi in quo paratur fames.]
4Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, — гнїв на них мають.
4[Qui derelinquunt legem laudant impium; qui custodiunt, succenduntur contra eum.
5Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.
5Viri mali non cogitant judicium; qui autem inquirunt Dominum animadvertunt omnia.
6Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.
6Melior est pauper ambulans in simplicitate sua quam dives in pravis itineribus.
7Додержуєш закон, — розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, — отця твого соромиш.
7Qui custodit legem filius sapiens est; qui autem comessatores pascit confundit patrem suum.
8Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.
8Qui coacervat divitias usuris et fœnore, liberali in pauperes congregat eas.
9Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва — хиба лиш гидота.
9Qui declinat aures suas ne audiat legem, oratio ejus erit execrabilis.
10Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
10Qui decipit justos in via mala, in interitu suo corruet, et simplices possidebunt bona ejus.
11Чоловік багатий — мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.
11Sapiens sibi videtur vir dives; pauper autem prudens scrutabitur eum.
12Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
12In exsultatione justorum multa gloria est; regnantibus impiis, ruinæ hominum.
13Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
13Qui abscondit scelera sua non dirigetur; qui autem confessus fuerit et reliquerit ea, misericordiam consequetur.
14Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.
14Beatus homo qui semper est pavidus; qui vero mentis est duræ corruet in malum.
15Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.
15Leo rugiens et ursus esuriens, princeps impius super populum pauperem.
16Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, — життє продовжає.
16Dux indigens prudentia multos opprimet per calumniam; qui autem odit avaritiam, longi fient dies ejus.
17Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.
17Hominem qui calumniatur animæ sanguinem, si usque ad lacum fugerit, nemo sustinet.
18Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, — на одній з них впаде.
18Qui ambulat simpliciter salvus erit; qui perversis graditur viis concidet semel.
19Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.
19Qui operatur terram suam satiabitur panibus; qui autem sectatur otium replebitur egestate.]
20Вірний чоловік — богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.
20[Vir fidelis multum laudabitur; qui autem festinat ditari non erit innocens.
21Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди.
21Qui cognoscit in judicio faciem non bene facit; iste et pro buccella panis deserit veritatem.
22Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї.
22Vir qui festinat ditari, et aliis invidet, ignorat quod egestas superveniet ei.
23Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком.
23Qui corripit hominem gratiam postea inveniet apud eum, magis quam ille qui per linguæ blandimenta decipit.
24Хто в батька-матері вкраде, та й каже: „се не гріх‟, — той товариш рабівника.
24Qui subtrahit aliquid a patre suo et a matre, et dicit hoc non esse peccatum, particeps homicidæ est.
25Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, — добро йому буде.
25Qui se jactat et dilatat, jurgia concitat; qui vero sperat in Domino sanabitur.
26Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї — спасеться від злого.
26Qui confidit in corde suo stultus est; qui autem graditur sapienter, ipse salvabitur.
27Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають.
27Qui dat pauperi non indigebit; qui despicit deprecantem sustinebit penuriam.
28Як безбожні йдуть у гору, — ховаються люде; як же вони упадають, — праведник більшає.
28Cum surrexerint impii, abscondentur homines; cum illi perierint, multiplicabuntur justi.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.