Приповісток 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
1[Quando sederis ut comedas cum principe, diligenter attende quæ apposita sunt ante faciem tuam.
2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
2Et statue cultrum in gutture tuo: si tamen habes in potestate animam tuam.
3На ласощі його не надься: се оманлива страва.
3Ne desideres de cibis ejus, in quo est panis mendacii.
4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
4Noli laborare ut diteris, sed prudentiæ tuæ pone modum.
5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
5Ne erigas oculos tuos ad opes quas non potes habere, quia facient sibi pennas quasi aquilæ, et volabunt in cælum.
6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
6Ne comedas cum homine invido, et ne desideres cibos ejus:
7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.
7quoniam in similitudinem arioli et conjectoris æstimat quod ignorat. Comede et bibe, dicet tibi; et mens ejus non est tecum.
8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
8Cibos quos comederas evomes, et perdes pulchros sermones tuos.
9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
9In auribus insipientium ne loquaris, qui despicient doctrinam eloquii tui.
10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
10Ne attingas parvulorum terminos, et agrum pupillorum ne introëas:
11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
11propinquus enim illorum fortis est, et ipse judicabit contra te causam illorum.]
12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
12[Ingrediatur ad doctrinam cor tuum, et aures tuæ ad verba scientiæ.
13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
13Noli subtrahere a puero disciplinam: si enim percusseris eum virga, non morietur.
14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
14Tu virga percuties eum, et animam ejus de inferno liberabis.
15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
15Fili mi, si sapiens fuerit animus tuus, gaudebit tecum cor meum:
16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
16et exsultabunt renes mei, cum locuta fuerint rectum labia tua.
17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
17Non æmuletur cor tuum peccatores, sed in timore Domini esto tota die:
18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
18quia habebis spem in novissimo, et præstolatio tua non auferetur.
19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
19Audi, fili mi, et esto sapiens, et dirige in via animum tuum.
20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
20Noli esse in conviviis potatorum, nec in comessationibus eorum qui carnes ad vescendum conferunt:
21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
21quia vacantes potibus et dantes symbola consumentur, et vestietur pannis dormitatio.
22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
22Audi patrem tuum, qui genuit te, et ne contemnas cum senuerit mater tua.
23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
23Veritatem eme, et noli vendere sapientiam, et doctrinam, et intelligentiam.
24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
24Exsultat gaudio pater justi; qui sapientem genuit, lætabitur in eo.
25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
25Gaudeat pater tuus et mater tua, et exsultet quæ genuit te.
26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
26Præbe, fili mi, cor tuum mihi, et oculi tui vias meas custodiant.
27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
27Fovea enim profunda est meretrix, et puteus angustus aliena.
28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
28Insidiatur in via quasi latro, et quos incautos viderit, interficiet.]
29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
29[Cui væ? cujus patri væ? cui rixæ? cui foveæ? cui sine causa vulnera? cui suffusio oculorum?
30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
30nonne his qui commorantur in vino, et student calicibus epotandis?
31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
31Ne intuearis vinum quando flavescit, cum splenduerit in vitro color ejus: ingreditur blande,
32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
32sed in novissimo mordebit ut coluber, et sicut regulus venena diffundet.
33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
33Oculi tui videbunt extraneas, et cor tuum loquetur perversa.
34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
34Et eris sicut dormiens in medio mari, et quasi sopitus gubernator, amisso clavo.
35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
35Et dices: Verberaverunt me, sed non dolui; traxerunt me, et ego non sensi. Quando evigilabo, et rursus vina reperiam?]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.