Приповісток 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
1Když sedneš k jídlu se pánem, pilně šetř, co jest před tebou.
2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
2Jinak vrazil bys nůž do hrdla svého, byl-li bys lakotný.
3На ласощі його не надься: се оманлива страва.
3Nežádej lahůdek jeho, nebo jsou pokrm oklamavatelný.
4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
4Neusiluj, abys zbohatl; od opatrnosti své přestaň.
5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
5K bohatství-liž bys obrátil oči své? Poněvadž v náhle mizí; nebo sobě zdělalo křídla podobná orličím, a zaletuje k nebi.
6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
6Nejez chleba člověka závistivého, a nežádej lahůdek jeho.
7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.
7Nebo jak on sobě tebe váží v mysli své, tak ty pokrmu toho. Díť: Jez a pí, ale srdce jeho není s tebou.
8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
8Skyvu svou, kterouž jsi snědl, vyvrátíš, a zmaříš slova svá utěšená.
9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
9Před bláznem nemluv, nebo pohrdne opatrností řečí tvých.
10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
10Nepřenášej mezníku starodávního, a na pole sirotků nevcházej.
11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
11Silnýť jest zajisté ochránce jejich; onť povede při jejich proti tobě.
12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
12Zaveď k učení mysl svou, a uši své k řečem umění.
13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
13Neodjímej od mladého kázně; nebo umrskáš-li jej metlou, neumřeť.
14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
14Ty metlou jej mrskávej, a tak duši jeho z pekla vytrhneš.
15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
15Synu můj, bude-li moudré srdce tvé, veseliti se bude srdce mé všelijak ve mně;
16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
16A plésati budou ledví má, když mluviti budou rtové tvoji pravé věci.
17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
17Nechť nezávidí srdce tvé hříšníku, ale raději choď v bázni Hospodinově celý den.
18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
18Nebo poněvadž jest odplata, naděje tvá nebude podťata.
19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
19Slyš ty, synu můj, a buď moudrý, a naprav na cestu srdce své.
20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
20Nebývej mezi pijány vína, ani mezi žráči masa.
21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
21Nebo opilec a žráč zchudne, a ospánlivost v hadry obláčí.
22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
22Poslouchej otce svého, kterýž tě zplodil, aniž pohrdej matkou svou, když se zstará.
23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
23Pravdy nabuď, a neprodávej jí, též moudrosti, umění a rozumnosti.
24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
24Náramně bývá potěšen otec spravedlivého, a ten, kdož zplodil moudrého, veselí se z něho.
25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
25Nechať se tedy veselí otec tvůj a matka tvá, a ať pléše rodička tvá.
26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
26Dej mi, synu můj, srdce své, a oči tvé cest mých ať ostříhají.
27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
27Nebo nevěstka jest jáma hluboká, a studnice těsná žena cizí.
28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
28Onať také jako loupežník úklady činí, a zoufalce na světě rozmnožuje.
29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
29Komu běda? komu ouvech? komu svady? komu křik? komu rány darmo? komu červenost očí?
30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
30Těm, kteříž se zdržují na víně; těm, kteříž chodí, aby vyhledali strojené víno.
31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
31Nehleď na víno rdící se, že vydává v koflíku záři svou, a přímo vyskakuje.
32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
32Naposledy jako had uštípne, a jako štír ušťkne.
33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
33Oči tvé hleděti budou na cizí, a srdce tvé mluviti bude převrácené věci,
34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
34A budeš jako ten, kterýž spí u prostřed moře, a jako ten, kterýž spí na vrchu sloupu bárky.
35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
35Díš: Zbili mne, a nestonal jsem, tloukli mne, a nečil jsem; když procítím, dám se zase v to.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.