Приповісток 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
1Aka taemrhai taengah buh ang ham na ngol vaengah, na mikhmuh kah aka om te tah, na yakming rhoe na yakming ham om.
2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
2Hinglu neh na boei atah na olrhong ni tumca neh na nuen.
3На ласощі його не надься: се оманлива страва.
3Laithae buh la a om dongah amih kah antui te ngaidam boeh.
4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
4Boei ham khaw kohnue boeh, na yakmingnah nen khaw toeng dae.
5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
5A taengah na mik na hoih la na hoih nama? Tedae om hae mahpawh. A phae cawn, cawn vetih, atha bangla vaan ah a ding lamni a ding eh.
6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
6Moeithae kah buh te caak pah boeh. Anih kah antui te khaw ngaidam rhoela ngaidam boeh.
7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.
7A hinglu neh aka nainong bangla amah loh nang taengah, “Ca van, o van,” a ti tangloeng. Tedae, a lungbuei tah nang taengah a khueh moenih.
8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
8Namah kah kamat ca na caak te na lok hae vetih, na ol ding ni na poeih rhung eh.
9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
9Hlang ang hna ah thui pah boeh. Na olthui dongkah lungmingnah te a hnoelrhoeng hae ni.
10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
10Khosuen kah rhi te rhawt boeh, cadah kah khohmuen te khaw cuk thil boeh.
11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
11Amah, amih aka tlan tah tlungluen tih, amih kah tuituknah te nang taengah ni han suk eh.
12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
12Thuituennah he na lungbuei ah, mingnah ol he na hna ah dueh lah.
13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
13Thuituennah dongah camoe te hloh boeh. Cungcik neh anih na boh akhaw duek aih mahpawh.
14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
14Nang loh caitueng neh na taam cakhaw, a hinglu ni saelkhui lamkah na huul pah.
15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
15Ka ca, na lungbuei ni a cueih atah, kai khaw ka lungbuei a kohoe van ni.
16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
16Ka kuel pataeng sundaep ngawn ni ta, na hmuilai loh vanat la a thui vaengah te.
17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
17Hlangtholh rhoek taengah na lungbuei te thatlai boel saeh. Tedae BOEIPA mah hnin takuem ah hinyahnah.
18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
18Khohmai he a om pueng oeh dongah na ngaiuepnah khaw muei mahpawh.
19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
19Ka ca nang loh hnatun lamtah cueih lah. Te vaengah na lungbuei kah a longpuei khaw uem van saeh.
20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
20Amih yumii taengah, maehkai taengah om boeh.
21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
21Yumii neh carhut long tah khodaeng a pang vetih, ihdut long khaw hnipen ni a bai eh.
22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
22Nang aka cun na pa ol te hnatun lamtah, na nu khaw a patong vaengah hnoelrhoeng boeh.
23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
23Oltak he vawtthaih lamtah cueihnah, thuituennah, yakmingnah khaw yoi boeh.
24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
24Omngaih coeng, omngaih coeng, hlang dueng aka cun a napa tah omngaih rhoela omngaih coeng. Hlang cueih aka cun khaw a soah a kohoe coeng.
25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
25Na nu neh na pa te a kohoe saeh lamtah nang aka cun khaw omngaih saeh.
26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
26Ka ca na lungbuei te kamah taengla m'pae. Na mik loh ka longpuei he a ngaingaih la khueinah saeh.
27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
27Pumyoi he vaam a dung, kholong nu khaw tangrhom caek la om.
28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
28Anih khaw dingca bangla rhongngol tih, hlang rhoek taengah hnukpoh la a thap pah.
29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
29Anunae, unim ca te, ngaisahueng la unim ca te, unimca olpungkacan neh hohmuhnah, kohuetnah aka khueh te unim ca? Lungli lungla la tloh aka yook te unim, a mik aka lingduk te unim.
30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
30Misurtui dongah aka bol, yu hoem hamla aka pong dae ni te.
31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
31Misurtui te sungsa dongah a thimyum la a lang vaengah, a mikhmuh boengloeng khuiah vanat la a caeh vaengah khaw so boeh.
32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
32A hmailong ah rhul kah a tuk bangla, rhulthae kah a phuh bangla om ni.
33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
33Na mik loh a lang la a hmuh vetih, na lungbuei long khaw calaak ol ni a thui eh.
34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
34Tuitun tuilung kah aka yalh bangla, cungkui soi ah aka yalh bangla na om ni.
35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
35Kai he n'taam uh dae a tloh moenih, kai n'thoek uh dae ka yaak moenih. Me vaengah nim ka haenghang vetih a tloe neh ka khoep ham ka hmuh ve,” na ti hae ni.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.