Приповісток 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
1Hlang taengah lungbuei kah rhoekbahnah om dae olka hlatnah he BOEIPA lamkah ni.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
2Hlang kah a longpuei boeih he amah mikhmuh ah khui dae, BOEIPA long tah a mueihla ni a khiinglang pah.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
3Na bibi te BOEIPA taengah hal lamtah, na kopoek cikngae bitni.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
4Soeprhaep boeih he amah kah a hlatnah ham BOEIPA loh a saii. Te dongah halang pataeng yoethae hnin kah ham a hlun.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
5Kut neh kut hlaengtang tih lungbuei aka oek boeih BOEIPA kah a tueilaehkoi la a om dongah hmil mahpawh.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
6Sitlohnah neh oltak loh thaesainah a dawth tih, BOEIPA hinyahnah loh boethae lamkah a nong sak.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
7Hlang kah khosing te BOEIPA loh a moeithen vaengah a thunkha rhoek pataeng amah taengah a rhong sak.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
8Duengnah neh yol mai cakhaw, a tiktam mueh canghum cangpai lakah then.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
9Hlang kah lungbuei loh amah longpuei te a moeh tih, BOEIPA loh a khokan a cikngae sak.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
10Manghai ka dongkah bihma tah laitloeknah ham ni, te dongah a ka vikvawk boel saeh.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
11Tiktamnah cooi neh coilung tah BOEIPA taeng lamkah ni, sungsa coilung boeih khaw amah kah a bibi ni.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
12Duengnah loh ngolkhoel a cikngae sak dongah, manghai rhoek loh halangnah a saii ham tah tueilaehkoi la om.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
13Duengnah hmuilai tah manghai rhoek kah kolonah om tih, a thuem aka thui te a lungnah.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
14Manghai kah kosi tah dueknah puencawn ni. Te dongah hlang cueih long ni kosi a daeh sak thai eh.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
15Manghai kah maelhmai khosae dongah hingnah tih, a kolonah tah tlankhol vaengkah khomai banghui ni.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
16Cueihnah lai he sui lakah bahoeng then tih, yakmingnah lai he khaw tangka n'tuek lakah then.
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
17Boethae lamloh aka nong hamla a thuem longpuei om tih, a hinglu aka ngaithuen loh a longpuei a kueinah.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
18Pocinah kah a hmaiah hoemdamnah om tih, cungkunah kah a hmaiah ah mueihla oeknah a lamhma pah.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
19Thinthah neh kutbuem n'tael lakah kodo mangdaeng neh mueihla kunyun te then.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
20Olka neh aka cangbam long tah hnothen a dang tih, BOEIPA dongah aka pangtung tah a yoethen pai.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
21Lungbuei aka cueih te aka yakming la a khue uh tih, hmuilai dongkah olding loh rhingtuknah a thap.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
22Lungmingnah te a kungmah la aka khueh long tah hingnah thunsih la om tih, aka ang rhoek kah thuituennah tah anglat la poeh.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
23Aka cueih kah lungbuei tah a ka a cangbam tih, a hmuilai dongah rhingtuknah a thap.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
24Ol then tah, hinglu ham khoitui khoitak bangla didip tih, rhuh hamla hoeihnah la om.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
25Hlang mikhmuh ah longpuei te thuem dae a hmailong ah dueknah longpuei la om.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
26Thakthaekung kah a hinglu loh amah hamla thakthae tih a ka te a kamcah sak.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
27Hlang muen loh boethae a vueh tih, a hmuilai dongah hmai bangla rhangto.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
28Calaak hlang loh olpungkacan a haeh tih, hlang aka thet loh boeihlum a pamhma sak.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
29Kuthlahnah hlang loh a hui a hloeh tih, longpuei a then pawt la a caeh puei.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
30Calaak te moeh hamla a mik aka him tih, a hmui saibaeh loh boethae a cung sak.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
31Sampok he boeimang rhuisam la om tih, duengnah longpuei kah aka om loh a dang.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
32Thintoek aka ueh tah hlangrhalh lakah, a mueihla aka taem khaw khopuei aka ta lakah then.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
33A rhang dongah hmulung khoh cakhaw a laitloeknah boeih tah BOEIPA lamkah ni a om.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.