Приповісток
Chapter 16
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 16

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
1تدبیرهای دل از آن انسان است، اماتنطق زبان از جانب خداوند می‌باشد.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
2همه راههای انسان در نظر خودش پاک است، اما خداوند روحها را ثابت می‌سازد.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
3اعمال خود را به خداوند تفویض کن، تافکرهای تو استوار شود.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
4خداوند هر چیز را برای غایت آن ساخته است، و شریران را نیز برای روز بلا.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
5هر‌که دل مغرور دارد نزد خداوند مکروه است، و او هرگز مبرا نخواهد شد.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
6از رحمت و راستی، گناه کفاره می‌شود، و به ترس خداوند، از بدی اجتناب می‌شود.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
7چون راههای شخص پسندیده خداوندباشد، دشمنانش را نیز با وی به مصالحه می‌آورد.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
8اموال اندک که با انصاف باشد بهتر است، ازدخل فراوان بدون انصاف.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
9دل انسان در طریقش تفکر می‌کند، اماخداوند قدمهایش را استوار می‌سازد.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
10وحی بر لبهای پادشاه است، و دهان او درداوری تجاوز نمی نماید.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
11ترازو و سنگهای راست از آن خداونداست و تمامی سنگهای کیسه صنعت وی می‌باشد.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
12عمل بد نزد پادشاهان مکروه است، زیرا که کرسی ایشان از عدالت برقرار می‌ماند.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
13لبهای راستگو پسندیده پادشاهان است، وراستگویان را دوست می‌دارند.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
14غضب پادشاهان، رسولان موت است امامرد حکیم آن را فرو می‌نشاند.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
15در نور چهره پادشاه حیات‌است، ورضامندی او مثل ابر نوبهاری است.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
16تحصیل حکمت از زر خالص چه بسیاربهتر است، و تحصیل فهم از نقره برگزیده تر.
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
17طریق راستان، اجتناب نمودن از بدی است، و هر‌که راه خود را نگاه دارد جان خویش را محافظت می‌نماید.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
18تکبر پیش رو هلاکت است، و دل مغرورپیش رو خرابی.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
19با تواضع نزد حلیمان بودن بهتر است، ازتقسیم نمودن غنیمت با متکبران.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
20هر‌که در کلام تعقل کند سعادتمندی خواهد یافت، و هر‌که به خداوند توکل نمایدخوشابحال او.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
21هر‌که دل حکیم دارد فهیم خوانده می‌شود، و شیرینی لبها علم را می‌افزاید.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
22عقل برای صاحبش چشمه حیات‌است، اما تادیب احمقان، حماقت است.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
23دل مرد حکیم دهان او را عاقل می‌گرداند، و علم را بر لبهایش می‌افزاید.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
24سخنان پسندیده مثل‌شان عسل است، برای جان شیرین است و برای استخوانهاشفادهنده.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
25راهی هست که در نظر انسان راست است، اما عاقبت آن راه، موت می‌باشد.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
26اشتهای کارگر برایش کار می‌کند، زیرا که دهانش او را بر آن تحریض می‌نماید.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
27مرد لئیم شرارت را می‌اندیشد، و برلبهایش مثل آتش سوزنده است.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
28مرد دروغگو نزاع می‌پاشد، و نمام دوستان خالص را از همدیگر جدا می‌کند.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
29مرد ظالم همسایه خود را اغوا می‌نماید، واو را به راه غیر نیکو هدایت می‌کند.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
30چشمان خود را بر هم می‌زند تا دروغ رااختراع نماید، و لبهایش را می‌خاید و بدی را به انجام می‌رساند.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
31سفیدمویی تاج جمال است، هنگامی که درراه عدالت یافت شود.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
32کسی‌که دیرغضب باشد از جبار بهتر است، و هر‌که بر روح خود مالک باشد از تسخیرکننده شهر افضل است.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
33قرعه در دامن‌انداخته می‌شود، لیکن تمامی حکم آن از خداوند است.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.