Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1فقیری که در کاملیت خود سالک است، از دروغگویی که احمق باشد بهتر است.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2دلی نیز که معرفت ندارد نیکو نیست و هرکه به پایهای خویش میشتابد گناه میکند.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3حماقت انسان، راه او را کج میسازد، و دلش از خداوند خشمناک میشود.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4توانگری دوستان بسیار پیدا میکند، اما فقیراز دوستان خود جدا میشود.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5شاهد دروغگو بیسزا نخواهد ماند، و کسیکه به دروغ تنطق کند رهایی نخواهد یافت.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6بسیاری پیش امیران تذلل مینمایند، و همه کس دوست بذل کننده است.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7جمیع برادران مرد فقیر از او نفرت دارند، وبه طریق اولی دوستانش از او دور میشوند، ایشان را به سخنان، تعاقب میکند و نیستند.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8هرکه حکمت را تحصیل کند جان خود رادوست دارد. و هرکه فطانت را نگاه دارد، سعادتمندی خواهد یافت.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9شاهد دروغگو بیسزا نخواهد ماند، و هرکه به کذب تنطق نماید هلاک خواهد گردید.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10عیش و عشرت احمق را نمی شاید، تا چه رسد به غلامی که بر نجبا حکمرانی میکند.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11عقل انسان خشم او را نگاه میدارد، وگذشتن از تقصیر جلال او است.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12خشم پادشاه مثل غرش شیر است، ورضامندی او مثل شبنم بر گیاه است.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13پسر جاهل باعث الم پدرش است، ونزاعهای زن مثل آبی است که دائم در چکیدن باشد.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14خانه و دولت ارث اجدادی است، امازوجه عاقله از جانب خداوند است.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15کاهلی خواب سنگین میآورد، و شخص اهمال کار، گرسنه خواهد ماند.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16هرکه حکم را نگاه دارد جان خویش رامحافظت مینماید، اما هرکه طریق خود را سبک گیرد، خواهد مرد.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17هرکه بر فقیر ترحم نماید به خداوند قرض میدهد، و احسان او را به او رد خواهد نمود.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18پسر خود را تادیب نما زیرا که امید هست، اما خود را به کشتن او وامدار.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19شخص تندخو متحمل عقوبت خواهدشد، زیرا اگر او را خلاصی دهی آن را باید مکرربجا آوری.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20پند را بشنو و تادیب را قبول نما، تا درعاقبت خود حکیم بشوی.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21فکرهای بسیار در دل انسان است، اما آنچه ثابت ماند مشورت خداوند است.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22زینت انسان احسان او است، و فقیر ازدروغگو بهتر است.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23ترس خداوند مودی به حیاتاست، و هرکه آن را دارد در سیری ساکن میماند، و به هیچ بلاگرفتار نخواهد شد.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24مرد کاهل دست خود را در بغلش پنهان میکند، و آن را هم به دهان خود برنمی آورد.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25استهزاکننده را تادیب کن تا جاهلان زیرک شوند، و شخص فهیم را تنبیه نما و معرفت رادرک خواهد نمود.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26هرکه بر پدر خود ستم کند و مادرش رابراند، پسری است که رسوایی و خجالت میآورد.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27ای پسر من شنیدن تعلیمی را ترک نما، که تو را از کلام معرفت گمراه میسازد.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28شاهد لئیم انصاف را استهزا میکند، و دهان شریران گناه را میبلعد.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29قصاص به جهت استهزاکنندگان مهیااست، و تازیانهها برای پشت احمقان.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.