Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1لقمه خشک با سلامتی، بهتر است ازخانه پر از ضیافت با مخاصمت.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2بنده عاقل بر پسر پست فطرت مسلط خواهدبود، و میراث را با برادران تقسیم خواهد نمود.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3بوته برای نقره و کوره به جهت طلا است، اماخداوند امتحان کننده دلها است.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4شریر به لبهای دروغگو اصغا میکند، و مردکاذب به زبان فتنه انگیز گوش میدهد.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5هرکه فقیر را استهزا کند آفریننده خویش رامذمت میکند، و هرکه از بلا خوش میشودبی سزا نخواهد ماند.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6تاج پیران، پسران پسرانند، و جلال فرزندان، پدران ایشانند.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7کلام کبرآمیز احمق را نمی شاید، و چندمرتبه زیاده لبهای دروغگو نجبا را.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8هدیه در نظر اهل آن سنگ گرانبها است که هر کجا توجه نماید برخوردار میشود.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9هرکه گناهی را مستور کند طالب محبت میباشد، اما هرکه امری را تکرار کند دوستان خالص را از هم جدا میسازد.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10یک ملامت به مرد فهیم اثر میکند، بیشتراز صد تازیانه به مرد جاهل.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11مرد شریر طالب فتنه است و بس. لهذاقاصد ستمکیش نزد او فرستاده میشود.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12اگر خرسی که بچه هایش کشته شود به انسان برخورد، بهتر است از مرد احمق در حماقت خود.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13کسیکه به عوض نیکویی بدی میکند بلااز خانه او دور نخواهد شد.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14ابتدای نزاع مثل رخنه کردن آب است، پس مخاصمه را ترک کن قبل از آنکه به مجادله برسد.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15هرکه شریر را عادل شمارد و هرکه عادل را ملزم سازد، هر دوی ایشان نزد خداوندمکروهند.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16قیمت به جهت خریدن حکمت چرا بهدست احمق باشد؟ و حال آنکه هیچ فهم ندارد.
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17دوست خالص در همه اوقات محبت مینماید، و برادر به جهت تنگی مولود شده است.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18مرد ناقص العقل دست میدهد و در حضورهمسایه خود ضامن میشود.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19هرکه معصیت را دوست دارد منازعه رادوست میدارد، و هرکه در خود را بلند سازدخرابی را میطلبد.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20کسیکه دل کج دارد نیکویی را نخواهدیافت. و هرکه زبان دروغگو دارد در بلا گرفتارخواهد شد.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21هرکه فرزند احمق آورد برای خویشتن غم پیدا میکند، و پدر فرزند ابله شادی نخواهد دید.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22دلشادمان شفای نیکو میبخشد، اما روح شکسته استخوانها را خشک میکند.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23مرد شریر رشوه را از بغل میگیرد، تاراههای انصاف را منحرف سازد.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24حکمت در مد نظر مرد فهیم است، اماچشمان احمق در اقصای زمین میباشد.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25پسر احمق برای پدر خویش حزن است، وبه جهت مادر خویش تلخی است.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26عادلان را نیز سرزنش نمودن خوب نیست، و نه ضرب زدن به نجبا بهسبب راستی ایشان.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27صاحب معرفت سخنان خود را بازمی دارد، و هرکه روح حلیم دارد مرد فطانت پیشه است.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28مرد احمق نیز چون خاموش باشد او راحکیم میشمارند، و هرکه لبهای خود را میبنددفهیم است.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.