Приповісток
Chapter 24
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 24

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1بر مردان شریر حسد مبر، و آرزو مدارتا با ایشان معاشرت نمایی،
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2زیرا که دل ایشان در ظلم تفکر می‌کند ولبهای ایشان درباره مشقت تکلم می‌نماید.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3خانه به حکمت بنا می‌شود، و با فطانت استوار می‌گردد،
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4و به معرفت اطاقها پر می‌شود، از هر گونه اموال گرانبها و نفایس.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5مرد حکیم در قدرت می‌ماند، و صاحب معرفت در توانایی ترقی می‌کند،
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6زیرا که با حسن تدبیر باید جنگ بکنی، و ازکثرت مشورت دهندگان نصرت است.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7حکمت برای احمق زیاده بلند است، دهان خود را در دربار باز نمی کند.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8هر‌که برای بدی تفکر می‌کند، او را فتنه انگیزمی گویند.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9فکر احمقان گناه است، و استهزاکننده نزد آدمیان مکروه است.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10اگر در روز تنگی سستی نمایی، قوت توتنگ می‌شود.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11آنانی را که برای موت برده شوند خلاص کن، و از رهانیدن آنانی که برای قتل مهیااندکوتاهی منما.
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12اگر گویی که این را ندانستیم، آیا آزماینده دلها نمی فهمد؟ و حافظ جان تو نمی داند؟ و به هرکس برحسب اعمالش مکافات نخواهد داد؟
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13‌ای پسر من عسل را بخور زیرا که خوب است، و‌شان عسل را چونکه به کامت شیرین است.
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14همچنین حکمت را برای جان خود بیاموز، اگر آن را بیابی آنگاه اجرت خواهد بود، و امید تومنقطع نخواهد شد.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15‌ای شریر برای منزل مرد عادل در کمین مباش، و آرامگاه او را خراب مکن،
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16زیرا مرد عادل اگر‌چه هفت مرتبه بیفتدخواهد برخاست، اما شریران در بلا خواهندافتاد.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17چون دشمنت بیفتد شادی مکن، و چون بلغزد دلت وجد ننماید،
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18مبادا خداوند این را ببیند و در نظرش ناپسند آید، و غضب خود را از او برگرداند.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19خویشتن را به‌سبب بدکاران رنجیده مساز، و بر شریران حسد مبر،
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20زیرا که به جهت بدکاران اجر نخواهد بود، و چراغ شریران خاموش خواهد گردید.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21‌ای پسر من از خداوند و پادشاه بترس، و بامفسدان معاشرت منما،
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22زیرا که مصیبت ایشان ناگهان خواهدبرخاست، و عاقبت سالهای ایشان را کیست که بداند؟
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23اینها نیز از (سخنان ) حکیمان است طرفداری در داوری نیکو نیست.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24کسی‌که به شریر بگوید تو عادل هستی، امت‌ها او را لعنت خواهند کرد و طوایف از اونفرت خواهند نمود.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25اما برای آنانی که او را توبیخ نمایندشادمانی خواهد بود، و برکت نیکو به ایشان خواهد رسید.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26آنکه به کلام راست جواب گوید لبها رامی بوسد.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27کار خود را در خارج آراسته کن، و آن را درملک مهیا ساز، و بعد از آن خانه خویش را بنا نما.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28بر همسایه خود بی‌جهت شهادت مده، و بالبهای خود فریب مده،
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29و مگو به طوری که او به من عمل کرد من نیزبا وی عمل خواهم نمود، و مرد را بر‌حسب اعمالش پاداش خواهم داد.
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30از مزرعه مرد کاهل، و از تاکستان شخص ناقص العقل گذشتم.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31و اینک بر تمامی آن خارها می‌رویید، وخس تمامی روی آن را می‌پوشانید، و دیوارسنگیش خراب شده بود،
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32پس من نگریسته متفکر شدم، ملاحظه کردم و ادب آموختم.
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33اندکی خفت و اندکی خواب، و اندکی بر هم نهادن دستها به جهت خواب.
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34پس فقر تو مثل راهزن بر تو خواهد آمد، ونیازمندی تو مانند مرد مسلح.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.