Приповісток 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bible Mutal (Kosraean)
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1Nimet sok sin mwet koluk, ac nimet oru kom in kawuk selos.
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2Pacl nukewa elos pwapa sulal, ac sramsram lalos mwe na purakak lokoalok.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3Lohm uh musaiyuk fin pwelung lun lalmwetmet ac etauk.
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4Acn ma oasr etauk we, infukil uh yunla ke ma saok ac oaskulana.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5Wo in lalmwetmet liki na in ku; aok, yohk sripa in etauk liki in fokoko.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6Kom enenu na in akola akwoya meet liki kom srola ke sie mweun, ac kom fin eis kas in kasru wo puspis na kom ac fah ku in kutangla.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7Kas lalmwetmet uh arulana loalla nu sin sie mwet lalfon in kalem kac. Wangin ma el ac ku in fahk ke pacl ac srumunyuk ma yohk sripa uh.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8Kom fin orek pwapa koluk pacl nukewa, ac fah eteyuk kom lah kom sie mwet orek lokoalok.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9Ma nukewa sie mwet lalfon ac nunkauk in oru uh ac ma na koluk. Mwet uh srunga mwet se ma kwacna aklusrongtenye mwet.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10Kom fin munasla ke pacl kom sun ma upa, kalmac pa ku lom uh srikla.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11Nimet alolo in molela sie mwet su akola in anwuki ke sripen nununku sesuwos.
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12Sahp kom ac fahk mu kom nikin, a God El etekom ac nunak lom. El ac fah moli nu sum fal nu ke ma kom orala.
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13Tulik nutik, kom in mongo honey, mweyen arulana wo. Oana ke honey emwem in oalum,
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14ouinge lalmwetmet uh wo nu ke ngunum. Kom fin eis lalmwetmet, na moul lom in pacl fahsru ac fah wo.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15Nimet oana sie mwet koluk su pwapa sulal in pisrala ma lun sie mwet suwohs, ku in eisla lohm sel.
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16Finne pus pacl sie mwet suwohs el ikori, el ac sifil tuyak, a mwe ongoiya uh kunausla mwet koluk.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17Nimet engan ke pacl mwet lokoalok lom sun ongoiya uh, ac nimet enganak ke pacl el tukulkul.
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18LEUM GOD El ac etu lah kom engankin, ac El ac tia lungse; fin ouinge, sahp El ac tia sang kai nu sel.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19Nimet lela mwet koluk in akfosrngaye kom; ac nimet sok selos,
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20mweyen wangin finsrak lun sie mwet koluk nu ke pacl fahsru. Wangin ma el akwot nu kac.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21Tulik nutik, kom in akfulatye LEUM GOD ac sunakin tokosra. Nimet asruoki nu sin mwet su lainulos.
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22Mwet ouinge uh ac sa na in kunausyukla. Ya kom akilen luman ongoiya ma ku in tuku sin God me ac sin tokosra me?
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23Mwet lalmwetmet uh oayapa fahk ma inge: Tia wo sie mwet nununku in wiwimwet.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24El fin sang mwata nu fin mwet se ma suwohs, mwet nukewa ac srungal ac selngawel.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25A kutena mwet nununku su kai mwet oasr mwata, elos fah kapkapak ac mwet uh ac kaksakunulos.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26El su kawuk na pwaye lom el ac topuk kom ke kas pwaye.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27Akola ima lom ac yukwiya ma kom ac moul kac, na kom fah musai lohm sum ac sou lom.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28Nimet orek loh lain sie mwet fin wangin mwatal. Nimet fahk kutena ma sutuu kacl.
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29Nimet fahk mu, “Nga ac oru nu sel in oana ke el tuh oru nu sik! Nga ac folokunang pacna ma el oru nu sik!”
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30Nga fahsr sasla ke ima in grape lun sie mwet alsrangesr ac lalfon.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31Kupoi ke kokul ac mah kap wel, ac pot ma kuhlasak uh mokukla.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32Nga liye ma inge ac nunku kac, na pa inge mwe luti nga eis kac:
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33Farpoeni ac mongla kutu srisrik, eis pacl in motul lom,
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34tusruktu ke kom srakna motul, sukasrup ac fah tuku nu fom oana sie mwet pisrapasr su us mwe anwuk inpaol.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.