Приповісток 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1Ну пизмуи пе оамений чей рэй ши ну дори сэ фий ку ей;
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2кэч инима лор се гындеште ла прэпэд ши бузеле лор ворбеск нелеӂюирь.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3Прин ынцелепчуне се ыналцэ о касэ ши прин причепере се ынтэреште;
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4прин штиинцэ се умплу кэмэриле ей де тоате бунэтэциле де прец ши плэкуте.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5Ун ом ынцелепт есте плин де путере ши чел причепут ышь оцелеште влага.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6Кэч прин мэсурь кибзуите кыштиӂь бэтэлия, ши прин мареле нумэр ал сфетничилор ай бируинца.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7Ынцелепчуня есте пря ыналтэ пентру чел небун: ел ну ва дескиде гура ла жудекатэ.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8Чине се гындеште сэ факэ рэу се кямэ ун ом плин де рэутате.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9Гындул челуй небун ну есте декыт пэкат ши батжокориторул есте о скырбэ пентру оамень.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10Дакэ слэбешть ын зиуа неказулуй, микэ ыць есте путеря.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11Избэвеште пе чей тырыць ла моарте ши скапэ пе чей че сунт апроапе сэ фие ынжунгияць.
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12Дакэ зичь: „Ах! н-ам штиут…”, крезь кэ ну веде Чел че кынтэреште инимиле ши Чел че вегязэ асупра суфлетулуй тэу? Ши ну ва рэсплэти Ел фиекэруя дупэ фаптеле луй?
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13Фиуле, мэнынкэ мьере, кэч есте бунэ, ши фагуреле де мьере есте дулче пентру черул гурий тале!
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14Тот аша ши ынцелепчуня есте бунэ пентру суфлетул тэу: дакэ о вей гэси, ай ун виитор ши ну ци се ва тэя нэдеждя.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15Ну ынтинде курсе, нелеӂюитуле, ла локуинца челуй неприхэнит ши ну-й тулбура одихна!
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16Кэч чел неприхэнит де шапте орь каде ши се ридикэ, дар чей рэй се прэбушеск ын ненорочире.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17Ну те букура де кэдеря врэжмашулуй тэу ши сэ ну ци се веселяскэ инима кынд се потикнеште ел,
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18ка ну кумва Домнул сэ вадэ, сэ ну-Й плакэ ши сэ-Шь ынтоаркэ мыния де ла ел!
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19Ну те мыния дин причина челор че фак рэу ши ну пизмуи пе чей рэй!
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20Кэч чел че фаче рэул н-аре ничун виитор ши лумина челор рэй се стинӂе.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21Фиуле, теме-те де Домнул ши де ымпэратул ши сэ ну те аместечь ку чей неастымпэраць!
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22Кэч деодатэ ле ва вени пеиря. Ши чине поате шти сфыршитул амындурора?
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23Ятэ че май спун ынцелепций: „Ну есте бине сэ ай ын ведере фаца оаменилор ын жудекэць.”
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24Пе чине зиче челуй рэу: „Ту ешть бун!” ыл блестемэ попоареле ши-л урэск нямуриле.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25Дар челор че жудекэ дрепт ле мерӂе бине ши о маре бинекувынтаре вине песте ей.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26Ун рэспунс бун есте ка ун сэрут пе бузе.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27Везь-ць ынтый де требурь афарэ, ынгрижеште де лукрул кымпулуй, ши апой апукэ-те сэ-ць зидешть каса!
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28Ну ворби ын кип ушуратик ымпотрива апроапелуй тэу; орь ай вря сэ ыншель ку бузеле тале?
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29Ну зиче: „Кум мь-а фэкут ел, аша ам сэ-й фак ши еу, ый вой рэсплэти дупэ фаптеле луй!”
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30Ам трекут пе лынгэ огорул унуй ленеш ши пе лынгэ вия унуй ом фэрэ минте.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31Ши ера нумай спинь, акоперит де мэрэчинь, ши зидул де пятрэ ера прэбушит.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32М-ам уйтат бине ши ку луаре аминте ши ам трас ынвэцэтурэ дин че ам вэзут.
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33„Сэ май дорм пуцин, сэ май аципеск пуцин, сэ май ынкручишез мыниле пуцин, ка сэ мэ одихнеск…”
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34Ши сэрэчия вине песте тине пе неаштептате, ка ун хоц, ши липса, ка ун ом ынармат.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.