Приповісток 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1Don’t be envious of evil men, neither desire to be with them;
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2for their hearts plot violence and their lips talk about mischief.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3Through wisdom a house is built; by understanding it is established;
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4by knowledge the rooms are filled with all rare and beautiful treasure.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5A wise man has great power. A knowledgeable man increases strength,
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6for by wise guidance you wage your war, and victory is in many advisors.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7Wisdom is too high for a fool. He doesn’t open his mouth in the gate.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8One who plots to do evil will be called a schemer.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9The schemes of folly are sin. The mocker is detested by men.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10If you falter in the time of trouble, your strength is small.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11Rescue those who are being led away to death! Indeed, hold back those who are staggering to the slaughter!
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12If you say, “Behold, we didn’t know this,” doesn’t he who weighs the hearts consider it? He who keeps your soul, doesn’t he know it? Shall he not give to every man according to his work?
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13My son, eat honey, for it is good, the droppings of the honeycomb, which are sweet to your taste;
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14so you shall know wisdom to be to your soul. If you have found it, then there will be a reward: Your hope will not be cut off.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15Don’t lay in wait, wicked man, against the habitation of the righteous. Don’t destroy his resting place;
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16for a righteous man falls seven times and rises up again, but the wicked are overthrown by calamity.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17Don’t rejoice when your enemy falls. Don’t let your heart be glad when he is overthrown,
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18lest the LORD see it, and it displease him, and he turn away his wrath from him.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19Don’t fret yourself because of evildoers, neither be envious of the wicked;
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20for there will be no reward to the evil man. The lamp of the wicked will be snuffed out.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21My son, fear the LORD and the king. Don’t join those who are rebellious,
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22for their calamity will rise suddenly. Who knows what destruction may come from them both?
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23These also are sayings of the wise: To show partiality in judgment is not good.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24He who says to the wicked, “You are righteous,” peoples will curse him, and nations will abhor him—
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25but it will go well with those who convict the guilty, and a rich blessing will come on them.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26An honest answer is like a kiss on the lips.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27Prepare your work outside, and get your fields ready. Afterwards, build your house.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28Don’t be a witness against your neighbor without cause. Don’t deceive with your lips.
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29Don’t say, “I will do to him as he has done to me; I will repay the man according to his work.”
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30I went by the field of the sluggard, by the vineyard of the man void of understanding.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31Behold, it was all grown over with thorns. Its surface was covered with nettles, and its stone wall was broken down.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32Then I saw, and considered well. I saw, and received instruction:
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands to sleep,
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34so your poverty will come as a robber and your want as an armed man.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.