Приповісток 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
1My son, don’t forget my teaching, but let your heart keep my commandments,
2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
2for they will add to you length of days, years of life, and peace.
3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, —
3Don’t let kindness and truth forsake you. Bind them around your neck. Write them on the tablet of your heart.
4А станешся любим і приятним і Богові й людям.
4So you will find favor, and good understanding in the sight of God and man.
5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
5Trust in the LORD with all your heart, and don’t lean on your own understanding.
6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
6In all your ways acknowledge him, and he will make your paths straight.
7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
7Don’t be wise in your own eyes. Fear the LORD, and depart from evil.
8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
8It will be health to your body, and nourishment to your bones.
9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
9Honor the LORD with your substance, with the first fruits of all your increase;
10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
10so your barns will be filled with plenty, and your vats will overflow with new wine.
11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
11My son, don’t despise the LORD’s discipline, neither be weary of his correction;
12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
12for whom the LORD loves, he corrects, even as a father reproves the son in whom he delights.
13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
13Happy is the man who finds wisdom, the man who gets understanding.
14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
14For her good profit is better than getting silver, and her return is better than fine gold.
15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
15She is more precious than rubies. None of the things you can desire are to be compared to her.
16В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава.
16Length of days is in her right hand. In her left hand are riches and honor.
17Усї шляхи її — шляхи приятні, і всї стежки її — задоволеннє (серця).
17Her ways are ways of pleasantness. All her paths are peace.
18Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
18She is a tree of life to those who lay hold of her. Happy is everyone who retains her.
19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
19By wisdom the LORD founded the earth. By understanding, he established the heavens.
20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
20By his knowledge, the depths were broken up, and the skies drop down the dew.
21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
21My son, let them not depart from your eyes. Keep sound wisdom and discretion,
22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
22so they will be life to your soul, and grace for your neck.
23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
23Then you shall walk in your way securely. Your foot won’t stumble.
24Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.
24When you lie down, you will not be afraid. Yes, you will lie down, and your sleep will be sweet.
25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
25Don’t be afraid of sudden fear, neither of the desolation of the wicked, when it comes;
26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
26for the LORD will be your confidence, and will keep your foot from being taken.
27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
27Don’t withhold good from those to whom it is due, when it is in the power of your hand to do it.
28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
28Don’t say to your neighbor, “Go, and come again; tomorrow I will give it to you,” when you have it by you.
29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
29Don’t devise evil against your neighbor, since he dwells securely by you.
30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
30Don’t strive with a man without cause, if he has done you no harm.
31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
31Don’t envy the man of violence. Choose none of his ways.
32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
32For the perverse is an abomination to the LORD, but his friendship is with the upright.
33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
33The LORD’s curse is in the house of the wicked, but he blesses the habitation of the righteous.
34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
34Surely he mocks the mockers, but he gives grace to the humble.
35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
35The wise will inherit glory, but shame will be the promotion of fools.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.