Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1A good name is more desirable than great riches, and loving favor is better than silver and gold.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2The rich and the poor have this in common: The LORD is the maker of them all.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3A prudent man sees danger and hides himself; but the simple pass on, and suffer for it.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4The result of humility and the fear of the LORD is wealth, honor, and life.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Thorns and snares are in the path of the wicked; whoever guards his soul stays far from them.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6Train up a child in the way he should go, and when he is old he will not depart from it.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7The rich rule over the poor. The borrower is servant to the lender.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8He who sows wickedness reaps trouble, and the rod of his fury will be destroyed.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9He who has a generous eye will be blessed, for he shares his food with the poor.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Drive out the mocker, and strife will go out; yes, quarrels and insults will stop.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11He who loves purity of heart and speaks gracefully is the king’s friend.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12The LORD’s eyes watch over knowledge, but he frustrates the words of the unfaithful.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13The sluggard says, “There is a lion outside! I will be killed in the streets!”
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14The mouth of an adulteress is a deep pit. He who is under the LORD’s wrath will fall into it.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15Folly is bound up in the heart of a child; the rod of discipline drives it far from him.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16Whoever oppresses the poor for his own increase and whoever gives to the rich, both come to poverty.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17Turn your ear, and listen to the words of the wise. Apply your heart to my teaching.
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18For it is a pleasant thing if you keep them within you, if all of them are ready on your lips.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19I teach you today, even you, so that your trust may be in the LORD.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20Haven’t I written to you thirty excellent things of counsel and knowledge,
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21To teach you truth, reliable words, to give sound answers to the ones who sent you?
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Don’t exploit the poor because he is poor; and don’t crush the needy in court;
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23for the LORD will plead their case, and plunder the life of those who plunder them.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Don’t befriend a hot-tempered man. Don’t associate with one who harbors anger,
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25lest you learn his ways and ensnare your soul.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Don’t you be one of those who strike hands, of those who are collateral for debts.
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27If you don’t have means to pay, why should he take away your bed from under you?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Don’t move the ancient boundary stone which your fathers have set up.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Do you see a man skilled in his work? He will serve kings. He won’t serve obscure men.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.