Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1A good name is better than great riches: and good favour is above silver and gold.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2The rich and poor have met one another: the Lord is the maker of them both.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3The prudent man saw the evil, and hid himself: the simple passed on, and suffered loss.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4The fruit of humility is the fear of the Lord, riches and glory and life.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Arms and swords are in the way of the perverse: but he that keepeth his own soul departeth far from them.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6It is a proverb: A young man according to his way, even when he is old he will not depart from it.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7The rich ruleth over the poor: and the borrower is servant to him that lendeth.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8He that soweth iniquity shall reap evils, and with the rod of his anger he shall be consumed.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9He that is inclined to mercy shall be blessed: for of his bread he hath given to the poor. He that maketh presents shall purchase victory and honour: but he carrieth away the souls of the receivers.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Cast out the scoffer, and contention shall go out with him, and quarrels and reproaches shall cease.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11He that loveth cleanness of heart, for the grace of his lips shall have the king for his friend.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12The eyes of the Lord preserve knowledge: and the words of the unjust are overthrown.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13The slothful man saith: There is a lion without, I shall be slain in the midst of the streets.
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14The mouth of a strange woman is a deep pit: he whom the Lord is angry with, shall fall into it.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15Folly is bound up in the heart of a child, and the rod of correction shall drive it away.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16He that oppresseth the poor, to increase his own riches, shall himself give to one that is richer, and shall be in need.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17Incline thy ear, and hear the words of the wise: and apply thy heart to my doctrine:
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18Which shall be beautiful for thee, if thou keep it in thy bowels, and it shall flow in thy lips:
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19That thy trust may be in the Lord, wherefore I have also shewn it to thee this day.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20Behold I have described it to thee three manner of ways, in thoughts and knowledge:
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21That I might shew thee the certainty, and the words of truth, to answer out of these to them that sent thee.
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Do no violence to the poor, because he is poor: and do not oppress the needy in the gate:
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23Because the Lord will judge his cause, and will afflict them that have afflicted his soul.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Be not a friend to an angry man, and do not walk with a furious man:
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25Lest perhaps thou learn his ways, and take scandal to thy soul.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Be not with them that fasten down their hands, and that offer themselves sureties for debts:
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27For if thou have not wherewith to restore, what cause is there, that he should take the covering from thy bed?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Pass not beyond the ancient bounds which thy fathers have set.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Hast thou seen a man swift in his work? he shall stand before kings, and shall not be before those that are obscure.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.