Приповісток 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
1He that hath a mind to depart from a friend seeketh occasions: he shall ever be subject to reproach.
2Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
2A fool receiveth not the words of prudence: unless thou say those things which are in his heart.
3З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.
3The wicked man when he is come into the depth of sins, contemneth: but ignominy and reproach follow him.
4Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.
4Words from the mouth of a men are as deep water: and the fountain of wisdom as an overflowing stream.
5Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
5It is not good to accept the person of the wicked, to decline from the truth of judgment.
6Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
6The lips of a fool intermeddle with strife: and his mouth provoketh quarrels.
7Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.
7The mouth of a fool is his destruction: and his lips are the ruin of his soul.
8Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
8The words of the double tongued are as if they were harmless: and they reach even to the inner parts of the bowels. Fear casteth down the slothful: and the souls of the effeminate shall be hungry.
9Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.
9He that is loose and slack in his work, is the brother of him that wasteth his own works.
10Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
10The name of the Lord is a strong tower: the just runneth to it, and shall be exalted.
11Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
11The substance of the rich man is the city of his strength, and as a strong wall compassing him about.
12Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.
12Before destruction, the heart of a man is exalted: and before he be glorified, it is humbled.
13Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
13He that answereth before he heareth sheweth himself to be a fool, and worthy of confusion.
14Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?
14The spirit of a man upholdeth his infirmity: but a spirit that is easily angered, who can bear?
15Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
15A wise heart shall acquire knowledge: and the ear of the wise seeketh instruction.
16Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
16A man’s gift enlargeth his may, and maketh him room before princes.
17Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
17The just is first accuser of himself: his friend cometh, and shall search him.
18Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
18The lot suppresseth contentions, and determineth even between the mighty.
19Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.
19A brother that is helped by his brother, is like a strong city: and judgments are like the bars of cities.
20Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
20Of the fruit of a man’s mouth shall his belly be satisfied: and the offspring of his lips shall fill him.
21Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
21Death and life are in the power of the tongue: they that love it, shall eat the fruits thereof.
22Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
22He that hath found a good wife, hath found a good thing, and shall receive a pleasure from the Lord. He that driveth away a good wife, driveth away a good thing: but he that keepeth an adulteress, is foolish and wicked.
23Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
23The poor will speak with supplications, and the rich will speak roughly.
24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
24A man amiable in society, shall be more friendly than a brother.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.