Приповісток 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
1Прихоти ищет своенравный, восстает против всего умного.
2Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
2Глупый не любит знания, а только бы выказать свой ум.
3З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.
3С приходом нечестивого приходит и презрение, а с бесславием - поношение.
4Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.
4Слова уст человеческих - глубокие воды; источник мудрости - струящийся поток.
5Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
5Нехорошо быть лицеприятным к нечестивому, чтобы ниспровергнуть праведного на суде.
6Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
6Уста глупого идут в ссору, и слова его вызывают побои.
7Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.
7Язык глупого - гибель для него, и уста его - сеть для души его.
8Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
8Слова наушника - как лакомства, и они входят во внутренность чрева.
9Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.
9Нерадивый в работе своей - брат расточителю.
10Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
10Имя Господа - крепкая башня: убегает в нее праведник - и безопасен.
11Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
11Имение богатого крепкий город его, и как высокая ограда в его воображении.
12Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.
12Перед падением возносится сердце человека, а смирение предшествует славе.
13Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
13Кто дает ответ не выслушав, тот глуп, и стыд ему.
14Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?
14Дух человека переносит его немощи; а пораженный дух - кто может подкрепить его?
15Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
15Сердце разумного приобретает знание, и ухо мудрых ищет знания.
16Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
16Подарок у человека дает ему простор и до вельмож доведет его.
17Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
17Первый в тяжбе своей прав, но приходит соперник его и исследывает его.
18Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
18Жребий прекращает споры и решает между сильными.
19Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.
19Озлобившийся брат неприступнее крепкого города, и ссоры подобны запорам замка.
20Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
20От плода уст человека наполняется чрево его; произведением уст своих он насыщается.
21Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
21Смерть и жизнь - во власти языка, и любящие его вкусят от плодов его.
22Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
22Кто нашел добрую жену, тот нашел благо и получил благодать от Господа.
23Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
23С мольбою говорит нищий, а богатый отвечает грубо.
24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
24Кто хочет иметь друзей, тот и сам должен быть дружелюбным; и бывает друг, более привязанный, нежели брат.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.