Приповісток 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
1Сын мой! наставления моего не забывай, и заповеди мои да хранит сердце твое;
2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
2ибо долготы дней, лет жизни и мира они приложат тебе.
3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, —
3Милость и истина да не оставляют тебя: обвяжи ими шею твою, напиши их на скрижали сердца твоего,
4А станешся любим і приятним і Богові й людям.
4и обретешь милость и благоволение в очах Бога и людей.
5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
5Надейся на Господа всем сердцем твоим, и не полагайся на разум твой.
6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
6Во всех путях твоих познавай Его, и Он направит стези твои.
7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
7Не будь мудрецом в глазах твоих; бойся Господа и удаляйся от зла:
8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
8это будет здравием для тела твоего и питанием для костей твоих.
9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
9Чти Господа от имения твоего и от начатков всех прибытков твоих,
10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
10и наполнятся житницы твои до избытка, и точила твои будут переливаться новым вином.
11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
11Наказания Господня, сын мой, не отвергай, и не тяготись обличением Его;
12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
12ибо кого любит Господь, того наказывает и благоволит к тому, как отец к сыну своему.
13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
13Блажен человек, который снискал мудрость, и человек, который приобрел разум,
14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
14потому что приобретение ее лучше приобретения серебра, и прибыли от нее больше, нежели от золота:
15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
15она дороже драгоценных камней; никакое зло не может противиться ей; она хорошо известна всем, приближающимся к ней, и ничто из желаемого тобою не сравнится с нею.
16В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава.
16Долгоденствие - в правой руке ее, а в левой у нее - богатство и слава; из уст ее выходит правда; закон и милость она на языке носит;
17Усї шляхи її — шляхи приятні, і всї стежки її — задоволеннє (серця).
17пути ее - пути приятные, и все стези ее - мирные.
18Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
18Она - древо жизни для тех, которые приобретают ее,- и блаженны, которые сохраняют ее!
19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
19Господь премудростью основал землю, небеса утвердил разумом;
20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
20Его премудростью разверзлись бездны, и облака кропят росою.
21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
21Сын мой! не упускай их из глаз твоих; храни здравомыслие и рассудительность,
22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
22и они будут жизнью для души твоей и украшением для шеи твоей.
23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
23Тогда безопасно пойдешь по пути твоему, и нога твоя не споткнется.
24Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.
24Когда ляжешь спать, - не будешь бояться; и когда уснешь,- сон твой приятен будет.
25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
25Не убоишься внезапного страха и пагубы от нечестивых, когда она придет;
26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
26потому что Господь будет упованием твоим и сохранит ногу твою от уловления.
27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
27Не отказывай в благодеянии нуждающемуся, когда рука твоя в силе сделать его.
28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
28Не говори другу твоему: “Пойди и приди опять, и завтра я дам”, когда ты имеешь при себе. Ибо ты не знаешь, что родит грядущий день.
29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
29Не замышляй против ближнего твоего зла, когда он без опасения живет с тобою.
30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
30Не ссорься с человеком без причины, когда он не сделал зла тебе.
31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
31Не соревнуй человеку, поступающему насильственно, и не избирай ни одного из путей его;
32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
32потому что мерзость пред Господом развратный, а с праведными у Него общение.
33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
33Проклятие Господне на доме нечестивого, а жилище благочестивых Он благословляет.
34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
34Если над кощунниками Он посмеивается, то смиренным дает благодать.
35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
35Мудрые наследуют славу, а глупые - бесславие.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.