Приповісток
Chapter 22
Kulish and Puluj Bible (…
vs Synodal Translatio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 22

Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1Доброе имя лучше большого богатства, и добрая слава лучше серебра и золота.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2Богатый и бедный встречаются друг с другом: того и другого создал Господь.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3Благоразумный видит беду, и укрывается; а неопытные идут вперед, и наказываются.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4За смирением следует страх Господень, богатство и слава и жизнь.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Терны и сети на пути коварного; кто бережет душу свою, удались от них.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6Наставь юношу при начале пути его: он не уклонится от него, когда и состарится.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7Богатый господствует над бедным, и должник делается рабом заимодавца.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8Сеющий неправду пожнет беду, и трости гнева его не станет.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9Милосердый будет благословляем, потому что дает бедному от хлеба своего.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Прогони кощунника, и удалится раздор, и прекратятся ссора и брань.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11Кто любит чистоту сердца, у того приятность на устах, тому царь - друг.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12Очи Господа охраняют знание, а слова законо-преступника Он ниспровергает.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13Ленивец говорит: “Лев на улице! посреди площади убьют меня!”
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14Глубокая пропасть - уста блудниц: на кого прогневается Господь, тот упадет туда.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15Глупость привязалась к сердцу юноши, но исправительная розга удалит ее от него.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16Кто обижает бедного, чтобы умножить свое богатство, и кто дает богатому, тот обеднеет.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17Приклони ухо твое, и слушай слова мудрых, и сердце твое обрати к моему знанию;
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18потому что утешительно будет, если ты будешь хранить их в сердце твоем, и они будут также в устах твоих.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19Чтобы упование твое было на Господа, я учу тебя и сегодня, и ты помни.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20Не писал ли я тебе трижды в советах и наставлении,
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21чтобы научить тебя точным словам истины, дабы ты мог передавать слова истины посылающим тебя?
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Не будь грабителем бедного, потому что он беден, и не притесняй несчастного у ворот,
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23потому что Господь вступится в дело их и исхитит душу у грабителей их.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Не дружись с гневливым и не сообщайся с человеком вспыльчивым,
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25чтобы не научиться путям его и не навлечь петли на душу твою.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Не будь из тех, которые дают руки и поручаются за долги:
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27если тебе нечем заплатить, то для чего доводить себя, чтобы взяли постель твою из-под тебя?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Не передвигай межи давней, которую провели отцы твои.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Видел ли ты человека проворного в своем деле? Он будет стоять перед царями, он не будет стоять перед простыми.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.