Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1La fama è più a pregiare che grandi ricchezze; E la buona grazia più che argento, e che oro.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2Il ricco e il povero si scontrano l'un l'altro; Il Signore è quello che li ha fatti tutti.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3L' uomo avveduto vede il male, e si nasconde; Ma gli scempi passano oltre, e ne portano pena.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4Il premio della mansuetudine e del timor del Signore È ricchezze, e gloria, e vita.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Spine e lacci son nella via del l'uomo perverso; Chi guarda l'anima sua sarà lungi da queste cose.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6Ammaestra il fanciullo, secondo la via ch'egli ha da tenere; Egli non si dipartirà da essa, non pur quando sarà diventato vecchio.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7Il ricco signoreggia sopra i poveri; E chi prende in prestanza è servo del prestatore.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8Chi semina iniquità mieterà vanità; E la verga della sua indegnazione verrà meno.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9L'uomo che è d'occhio benigno sarà benedetto; Perciocchè egli ha dato del suo pane al povero.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Caccia lo schernitore, e le contese usciranno fuori; E le liti, ed i vituperi cesseranno.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11Chi ama la purità del cuore Avrà il re per amico, per la grazia delle sue labbra.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12Gli occhi del Signore guardano l'uomo dotato di conoscimento; Ma egli sovverte i fatti del disleale.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13Il pigro dice: Il leone è fuori; Io sarei ucciso per le campagne.
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14La bocca delle donne straniere è una fossa profonda; Colui contro a cui il Signore è indegnato vi caderà dentro.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15La follia è attaccata al cuor del fanciullo; La verga della correzione la dilungherà da lui.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16Chi fa torto al povero, per accrescere il suo, E chi dona al ricco, di certo caderà in inopia.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17INCHINA il tuo orecchio, ed ascolta le parole de' Savi, E reca il tuo cuore alla dottrina.
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18Perciocchè ti sarà cosa soave, se tu le guardi nel tuo cuore, E se tutte insieme sono adattate in su le tue labbra.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19Io te le ho pur fatte assapere, Acciocchè la tua confidanza sia nel Signore.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20Non ti ho io scritto cose eccellenti In consigli e in dottrina?
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21Per farti conoscere la certezza delle parole di verità; Acciocchè tu possa rispondere parole di verità a quelli che ti manderanno.
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Non predare il povero, perchè egli è povero; E non oppressar l'afflitto nella porta;
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23Perciocchè il Signore difenderà la causa loro, Ed involerà l'anima di coloro che li avranno involati.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Non accompagnarti con l'uomo collerico; E non andar con l'uomo iracondo;
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25Che talora tu non impari i suoi costumi, E non prenda un laccio all'anima tua.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Non esser di quelli che percuotono nella palma della mano, Nè di quelli che fanno sicurtà per debiti.
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27Per qual cagione, se tu non avessi da pagare, Ti si torrebbe egli il letto di sotto?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Non rimuovere il termine antico, Che i tuoi padri hanno posto.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Hai tu mai veduto un uomo spedito nelle sue faccende? Un tale comparirà nel cospetto del re, E non comparirà davanti a gente bassa.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.