Приповісток 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
1La réputation est préférable à de grandes richesses, Et la grâce vaut mieux que l’argent et que l’or.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
2Le riche et le pauvre se rencontrent; C’est l’Éternel qui les a faits l’un et l’autre.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
3L’homme prudent voit le mal et se cache, Mais les simples avancent et sont punis.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
4Le fruit de l’humilité, de la crainte de l’Éternel, C’est la richesse, la gloire et la vie.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
5Des épines, des pièges sont sur la voie de l’homme pervers; Celui qui garde son âme s’en éloigne.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
6Instruis l’enfant selon la voie qu’il doit suivre; Et quand il sera vieux, il ne s’en détournera pas.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
7Le riche domine sur les pauvres, Et celui qui emprunte est l’esclave de celui qui prête.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
8Celui qui sème l’iniquité moissonne l’iniquité, Et la verge de sa fureur disparaît.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
9L’homme dont le regard est bienveillant sera béni, Parce qu’il donne de son pain au pauvre.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
10Chasse le moqueur, et la querelle prendra fin; Les disputes et les outrages cesseront.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
11Celui qui aime la pureté du cœur, Et qui a la grâce sur les lèvres, a le roi pour ami.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
12Les yeux de l’Éternel gardent la science, Mais il confond les paroles du perfide.
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
13Le paresseux dit: Il y a un lion dehors! Je serai tué dans les rues!
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
14La bouche des étrangères est une fosse profonde; Celui contre qui l’Éternel est irrité y tombera.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
15La folie est attachée au cœur de l’enfant; La verge de la correction l’éloignera de lui.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
16Opprimer le pauvre pour augmenter son bien, C’est donner au riche pour n’arriver qu’à la disette.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
17Prête l’oreille, et écoute les paroles des sages; Applique ton cœur à ma science.
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
18Car il est bon que tu les gardes au-dedans de toi, Et qu’elles soient toutes présentes sur tes lèvres.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
19Afin que ta confiance repose sur l’Éternel, Je veux t’instruire aujourd’hui, oui, toi.
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
20N’ai-je pas déjà pour toi mis par écrit Des conseils et des réflexions,
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
21Pour t’enseigner des choses sûres, des paroles vraies, Afin que tu répondes par des paroles vraies à celui qui t’envoie?
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
22Ne dépouille pas le pauvre, parce qu’il est pauvre, Et n’opprime pas le malheureux à la porte;
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
23Car l’Éternel défendra leur cause, Et il ôtera la vie à ceux qui les auront dépouillés.
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
24Ne fréquente pas l’homme colère, Ne va pas avec l’homme violent,
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
25De peur que tu ne t’habitues à ses sentiers, Et qu’ils ne deviennent un piège pour ton âme.
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
26Ne sois pas parmi ceux qui prennent des engagements, Parmi ceux qui cautionnent pour des dettes;
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
27Si tu n’as pas de quoi payer, Pourquoi voudrais-tu qu’on enlève ton lit de dessous toi?
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
28Ne déplace pas la borne ancienne, Que tes pères ont posée.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
29Si tu vois un homme habile dans son ouvrage, Il se tient auprès des rois; Il ne se tient pas auprès des gens obscurs.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.