Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1Mieux vaut le pauvre qui marche dans son intégrité, Que l’homme qui a des lèvres perverses et qui est un insensé.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Le manque de science n’est bon pour personne, Et celui qui précipite ses pas tombe dans le péché.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3La folie de l’homme pervertit sa voie, Et c’est contre l’Éternel que son cœur s’irrite.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4La richesse procure un grand nombre d’amis, Mais le pauvre est séparé de son ami.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5Le faux témoin ne restera pas impuni, Et celui qui dit des mensonges n’échappera pas.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Beaucoup de gens flattent l’homme généreux, Et tous sont les amis de celui qui fait des présents.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7Tous les frères du pauvre le haïssent; Combien plus ses amis s’éloignent-ils de lui! Il leur adresse des paroles suppliantes, mais ils disparaissent.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8Celui qui acquiert du sens aime son âme; Celui qui garde l’intelligence trouve le bonheur.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9Le faux témoin ne restera pas impuni, Et celui qui dit des mensonges périra.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Il ne sied pas à un insensé de vivre dans les délices; Combien moins à un esclave de dominer sur des princes!
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11L’homme qui a de la sagesse est lent à la colère, Et il met sa gloire à oublier les offenses.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12La colère du roi est comme le rugissement d’un lion, Et sa faveur est comme la rosée sur l’herbe.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13Un fils insensé est une calamité pour son père, Et les querelles d’une femme sont une gouttière sans fin.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14On peut hériter de ses pères une maison et des richesses, Mais une femme intelligente est un don de l’Éternel.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15La paresse fait tomber dans l’assoupissement, Et l’âme nonchalante éprouve la faim.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16Celui qui garde ce qui est commandé garde son âme; Celui qui ne veille pas sur sa voie mourra.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17Celui qui a pitié du pauvre prête à l’Éternel, Qui lui rendra selon son œuvre.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Châtie ton fils, car il y a encore de l’espérance; Mais ne désire point le faire mourir.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19Celui que la colère emporte doit en subir la peine; Car si tu le libères, tu devras y revenir.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20Écoute les conseils, et reçois l’instruction, Afin que tu sois sage dans la suite de ta vie.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21Il y a dans le cœur de l’homme beaucoup de projets, Mais c’est le dessein de l’Éternel qui s’accomplit.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22Ce qui fait le charme d’un homme, c’est sa bonté; Et mieux vaut un pauvre qu’un menteur.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23La crainte de l’Éternel mène à la vie, Et l’on passe la nuit rassasié, sans être visité par le malheur.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24Le paresseux plonge sa main dans le plat, Et il ne la ramène pas à sa bouche.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25Frappe le moqueur, et le sot deviendra sage; Reprends l’homme intelligent, et il comprendra la science.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26Celui qui ruine son père et qui met en fuite sa mère Est un fils qui fait honte et qui fait rougir.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27Cesse, mon fils, d’écouter l’instruction, Si c’est pour t’éloigner des paroles de la science.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28Un témoin pervers se moque de la justice, Et la bouche des méchants dévore l’iniquité.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29Les châtiments sont prêts pour les moqueurs, Et les coups pour le dos des insensés.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.