Приповісток 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
1Mon fils, sois attentif à ma sagesse, Prête l’oreille à mon intelligence,
2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
2Afin que tu conserves la réflexion, Et que tes lèvres gardent la connaissance.
3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
3Car les lèvres de l’étrangère distillent le miel, Et son palais est plus doux que l’huile;
4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
4Mais à la fin elle est amère comme l’absinthe, Aiguë comme un glaive à deux tranchants.
5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
5Ses pieds descendent vers la mort, Ses pas atteignent le séjour des morts.
6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
6Afin de ne pas considérer le chemin de la vie, Elle est errante dans ses voies, elle ne sait où elle va.
7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
7Et maintenant, mes fils, écoutez-moi, Et ne vous écartez pas des paroles de ma bouche.
8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
8Éloigne-toi du chemin qui conduit chez elle, Et ne t’approche pas de la porte de sa maison,
9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
9De peur que tu ne livres ta vigueur à d’autres, Et tes années à un homme cruel;
10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
10De peur que des étrangers ne se rassasient de ton bien, Et du produit de ton travail dans la maison d’autrui;
11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
11De peur que tu ne gémisses, près de ta fin, Quand ta chair et ton corps se consumeront,
12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
12Et que tu ne dises: Comment donc ai-je pu haïr la correction, Et comment mon cœur a-t-il dédaigné la réprimande?
13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
13Comment ai-je pu ne pas écouter la voix de mes maîtres, Ne pas prêter l’oreille à ceux qui m’instruisaient?
14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
14Peu s’en est fallu que je n’aie éprouvé tous les malheurs Au milieu du peuple et de l’assemblée.
15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
15Bois les eaux de ta citerne, Les eaux qui sortent de ton puits.
16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
16Tes sources doivent-elles se répandre au-dehors? Tes ruisseaux doivent ils couler sur les places publiques?
17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
17Qu’ils soient pour toi seul, Et non pour des étrangers avec toi.
18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
18Que ta source soit bénie, Et fais ta joie de la femme de ta jeunesse,
19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
19Biche des amours, gazelle pleine de grâce: Sois en tout temps enivré de ses charmes, Sans cesse épris de son amour.
20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
20Et pourquoi, mon fils, serais-tu épris d’une étrangère, Et embrasserais-tu le sein d’une inconnue?
21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
21Car les voies de l’homme sont devant les yeux de l’Éternel, Qui observe tous ses sentiers.
22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
22Le méchant est pris dans ses propres iniquités, Il est saisi par les liens de son péché.
23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
23Il mourra faute d’instruction, Il chancellera par l’excès de sa folie.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.