Приповісток
Chapter 5
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 5

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
1ای پسر من، به حکمت من توجه نما، و گوش خود را به فطانت من فراگیر،
2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
2تاتدابیر را محافظت نمایی، و لبهایت معرفت رانگاه دارد.
3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
3زیرا که لبهای زن اجنبی عسل رامی چکاند، و دهان او از روغن ملایم تر است.
4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
4لیکن آخر او مثل افسنتین تلخ است و برنده مثل شمشیر دودم.
5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
5پایهایش به موت فرو می‌رود، وقدمهایش به هاویه متمسک می‌باشد.
6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
6به طریق حیات هرگز سالک نخواهد شد. قدمهایش آواره شده است و او نمی داند.
7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
7و الان‌ای پسرانم مرابشنوید، و از سخنان دهانم انحراف مورزید.
8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
8طریق خود را از او دور ساز، و به در خانه اونزدیک مشو.
9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
9مبادا عنفوان جوانی خود را به دیگران بدهی، و سالهای خویش را به ستم کیشان.
10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
10و غریبان از اموال تو سیر شوند، و ثمره محنت تو به خانه بیگانه رود.
11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
11که در عاقبت خودنوحه گری نمایی، هنگامی که گوشت و بدنت فانی شده باشد،
12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
12و گویی چرا ادب را مکروه داشتم، و دل من تنبیه را خوار شمرد،
13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
13و آواز مرشدان خود را نشنیدم، و به معلمان خود گوش ندادم.
14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
14نزدیک بود که هر گونه بدی را مرتکب شوم، در میان قوم و جماعت.
15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
15آب را از منبع خود بنوش، و نهرهای جاری را از چشمه خویش.
16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
16جویهای تو بیرون خواهد ریخت، و نهرهای آب در شوارع عام،
17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
17و از آن خودت به تنهایی خواهد بود، و نه از آن غریبان با تو.
18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
18چشمه تو مبارک باشد، و از زن جوانی خویش مسرور باش،
19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
19مثل غزال محبوب و آهوی جمیل. پستانهایش تو را همیشه خرم سازد، و از محبت او دائم محفوظ باش.
20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
20لیکن‌ای پسر من، چرا از زن بیگانه فریفته شوی؟ و سینه زن غریب را در بر‌گیری؟
21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
21زیراکه راههای انسان در مدنظر خداوند است، وتمامی طریقهای وی را می‌سنجد.
22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
22تقصیرهای شریر او را گرفتار می‌سازد، و به بندهای گناهان خود بسته می‌شود.
23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
23او بدون ادب خواهد مرد، و به کثرت حماقت خویش تلف خواهد گردید.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.