Приповісток
Chapter 30
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 30

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Се слова Агура, сина Якейового, — слова вдуновені, що сказав їх сей чоловік Ітіїлові й Укалові:
1کلمات و پیغام آکور بن یاقه. وحی آن مرد به ایتیئیل یعنی به ایتیئیل و اکال.
2Справдї, я більший невіжа, нїж хто небудь зміж людей, і мудростї людської нема в менї;
2یقین من از هر آدمی وحشی تر هستم، و فهم انسان را ندارم.
3Я премудростї не вивчивсь, і знання сьвятих я не маю.
3من حکمت را نیاموخته‌ام و معرفت قدوس را ندانسته‌ام.
4Хто взійшов на небо, й зійшов із неба? Хто вітри стулив у кулацї в себе? Хто, мов в одежину, повгортав води (надземні)? Хто поставив всї земні гряницї? Яке імя йому? Яке імя синові його? Хиба ти се знаєш?
4کیست که به آسمان صعود نمود و از آنجانزول کرد؟ کیست که باد را در مشت خود جمع نمود؟ و کیست که آب را در جامه بند نمود؟ کیست که تمامی اقصای زمین را استوار ساخت؟ نام او چیست و پسر او چه اسم دارد؟ بگو اگراطلاع داری.
5Всяке слово в Бога — чисте; він — охорона вповаючим на його.
5تمامی کلمات خدا مصفی است. او به جهت متوکلان خود سپر است.
6Не додавай нїчого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.
6به سخنان او چیزی میفزا، مبادا تو را توبیخ نماید و تکذیب شوی.
7Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:
7دو چیز از تو درخواست نمودم، آنها را قبل از آنکه بمیرم از من بازمدار:
8Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,
8بطالت و دروغ را از من دور کن، مرا نه فقر ده و نه دولت. به خوراکی که نصیب من باشد مرابپرور،
9Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
9مبادا سیر شده، تو را انکار نمایم و بگویم که خداوند کیست. و مبادا فقیر شده، دزدی نمایم، واسم خدای خود را به باطل برم.
10Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
10بنده را نزد آقایش متهم مساز، مبادا تو رالعنت کند و مجرم شوی.
11Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
11گروهی می‌باشند که پدر خود را لعنت می‌نمایند، و مادر خویش را برکت نمی دهند.
12Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
12گروهی می‌باشند که در نظر خود پاک‌اند، اما از نجاست خود غسل نیافته‌اند.
13Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
13گروهی می‌باشند که چشمانشان چه قدربلند است، و مژگانشان چه قدر برافراشته.
14Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї — ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
14گروهی می‌باشند که دندانهایشان شمشیرها است، و دندانهای آسیای ایشان کاردهاتا فقیران را از روی زمین و مسکینان را از میان مردمان بخورند.
15Ненаситність дві дочки має: „давай, давай!‟ А навіть — три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!
15زالو را دو دختر است که بده بده می‌گویند. سه چیز است که سیر نمی شود، بلکه چهار چیزکه نمی گوید که کافی است:
16Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!
16هاویه و رحم نازاد، و زمینی که از آب سیرنمی شود، و آتش که نمی گوید که کافی است.
17Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.
17چشمی که پدر را استهزا می‌کند و اطاعت مادر را خوار می‌شمارد، غرابهای وادی آن راخواهند کند و بچه های عقاب آن را خواهندخورد.
18Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;
18سه چیز است که برای من زیاده عجیب است، بلکه چهار چیز که آنها را نتوانم فهمید:
19Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.
19طریق عقاب در هوا و طریق مار بر صخره، و راه کشتی در میان دریا و راه مرد با دخترباکره.
20Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!
20همچنان است طریق زن زانیه، می‌خورد ودهان خود را پاک می‌کند و می‌گوید گناه نکردم.
21Під трома земля трясеться, ба чотирьох здержати не може:
21به‌سبب سه چیز زمین متزلزل می‌شود، و به‌سبب چهار که آنها را تحمل نتواند کرد:
22Раба, що зацарює; безглуздого, як пожитку має доволї,
22به‌سبب غلامی که سلطنت می‌کند، واحمقی که از غذا سیر شده باشد،
23Плюгаву женщину, коли заміж вийде, і служебку, як займе місце господинї своєї.
23به‌سبب زن مکروهه چون منکوحه شود، وکنیز وقتی که وارث خاتون خود گردد.
24А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих;
24چهار چیز است که در زمین بسیار کوچک است، لیکن بسیار حکیم می‌باشد:
25Мурашки, — народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі;
25مورچه‌ها طایفه بی‌قوتند، لیکن خوراک خود را در تابستان ذخیره می‌کنند.
26Миші, — народ слабосилок, а на скелях хати собі будують;
26ونکها طایفه ناتوانند، اما خانه های خود رادر صخره می‌گذارند.
27В сарани царя немає, а вся вона, мов військо, полками виходить;
27ملخها را پادشاهی نیست، اما جمیع آنهادسته دسته بیرون می‌روند.
28Павук лапками спираєсь, та він і в палатах у царя буває.
28چلپاسه‌ها به‌دستهای خود می‌گیرند و درقصرهای پادشاهان می‌باشند.
29А сї троє мають ходу стрійну, ба, четверо гордо виступають:
29سه چیز است که خوش خرام است، بلکه چهار چیز که خوش قدم می‌باشد:
30Лев, — силач між зьвірами, нїкому не вступить; кінь і козел, та царь серед свого народу.
30شیر که در میان حیوانات تواناتر است، و ازهیچکدام روگردان نیست.
31Коли ти, загнавшись в лютостї, зробив безумство коли, та знов замислив недобре, то затули уста рукою;
31تازی و بز نر، و پادشاه که با او مقاومت نتوان کرد.
32Бо, як збиваннє молока дає масло, а удар у ніс виводить кров, так і розбуджений гнїв виводить сварку.
32اگر از روی حماقت خویشتن رابرافراشته‌ای و اگر بد اندیشیده‌ای، پس دست بردهان خود بگذار،
no verse 33 in this text
33زیرا چنانکه از فشردن شیر، پنیر بیرون می‌آید، و از فشردن بینی، خون بیرون می‌آید، همچنان از فشردن غضب نزاع بیرون می‌آید.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.