Приповісток
Chapter 20
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 20

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Вино — зрадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
1شراب استهزا می‌کند و مسکرات عربده می‌آورد، و هر‌که به آن فریفته شود حکیم نیست.
2Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
2هیبت پادشاه مثل غرش شیر است، و هر‌که خشم او را به هیجان آورد، به‌جان خود خطامی ورزد.
3Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
3از نزاع دور شدن برای انسان عزت است، اماهر مرد احمق مجادله می‌کند.
4Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого.
4مرد کاهل به‌سبب زمستان شیار نمی کند، لهذا در موسم حصاد گدایی می‌کند و نمی یابد.
5В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
5مشورت در دل انسان آب عمیق است، امامرد فهیم آن را می‌کشد.
6Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
6بسا کسانند که هر یک احسان خویش رااعلام می‌کنند، اما مرد امین را کیست که پیدا کند.
7Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
7مرد عادل که به کاملیت خود سلوک نماید، پسرانش بعد از او خجسته خواهند شد.
8Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
8پادشاهی که بر کرسی داوری نشیند، تمامی بدی را از چشمان خود پراکنده می‌سازد.
9Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?
9کیست که تواند گوید: «دل خود را طاهرساختم، و از گناه خویش پاک شدم.»
10Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві.
10سنگهای مختلف و پیمانه های مختلف، هر دوی آنها نزد خداوند مکروه است.
11Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
11طفل نیز از افعالش شناخته می‌شود، که آیااعمالش پاک و راست است یا نه.
12Ухо, що чує, й око, що бачить — одно й друге сотворив Господь.
12گوش شنوا و چشم بینا، خداوند هر دو آنهارا آفریده است.
13Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
13خواب را دوست مدار مبادا فقیر شوی. چشمان خود را باز کن تا از نان سیر گردی.
14Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться.
14مشتری می‌گوید بد است، بد است، اماچون رفت آنگاه فخر می‌کند.
15Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні.
15طلا هست و لعلها بسیار، اما لبهای معرفت جواهر گرانبها است.
16Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
16جامه آنکس را بگیر که به جهت غریب ضامن است، و او را به رهن بگیر که ضامن بیگانگان است.
17Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
17نان فریب برای انسان لذیذ است، اما بعد دهانش از سنگ ریزه‌ها پر خواهد شد.
18Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
18فکرها به مشورت محکم می‌شود، و باحسن تدبیر جنگ نما.
19Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
19کسی‌که به نمامی گردش کند اسرار را فاش می‌نماید، لهذا با کسی‌که لبهای خود را می‌گشایدمعاشرت منما.
20Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
20هر‌که پدر و مادر خود را لعنت کندچراغش در ظلمت غلیظ خاموش خواهد شد.
21Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
21اموالی که اولا به تعجیل حاصل می‌شود، عاقبتش مبارک نخواهد شد.
22Не говори: „За зло я самий віддам‟; полиши се Господеві, — він охоронить тебе.
22مگو که از بدی انتقام خواهم کشید، بلکه برخداوند توکل نما و تو را نجات خواهد داد.
23Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна.
23سنگهای مختلف نزد خداوند مکروه است، و ترازوهای متقلب نیکو نیست.
24Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою?
24قدمهای انسان از خداوند است، پس مردراه خود را چگونه بفهمد؟
25Се сїть людинї — сквапно обіт складати, а послї обіту — роздумовати.
25شخصی که چیزی را به تعجیل مقدس می‌گوید، و بعد از نذر کردن استفسار می‌کند، دردام می‌افتد.
26Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
26پادشاه حکیم شریران را پراکنده می‌سازد وچوم را بر ایشان می‌گرداند.
27Господень сьвічник — се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
27روح انسان، چراغ خداوند است که تمامی عمقهای دل را تفتیش می‌نماید.
28Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
28رحمت و راستی پادشاه را محافظت می‌کند، و کرسی او به رحمت پایدار خواهد ماند.
29Слова молодих — їх сила, а окраса старих — їх сивий волос.
29جلال جوانان قوت ایشان است، و عزت پیران موی سفید.
30Рани від побоїв — се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
30ضربهای سخت از بدی طاهر می‌کند وتازیانه‌ها به عمق دل فرو می‌رود.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.