Приповісток
Chapter 14
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Приповісток 14

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1هر زن حکیم خانه خود را بنا می‌کند، اما زن جاهل آن را با دست خود خراب می‌نماید.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2کسی‌که به راستی خود سلوک می‌نماید ازخداوند می‌ترسد، اما کسی‌که در طریق خودکج رفتار است او را تحقیر می‌نماید.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3در دهان احمق چوب تکبر است، اما لبهای حکیمان ایشان را محافظت خواهد نمود.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4جایی که گاو نیست، آخور پاک است، اما ازقوت گاو، محصول زیاد می‌شود.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5شاهد امین دروغ نمی گوید، اما شاهد دروغ به کذب تنطق می‌کند.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6استهزاکننده حکمت را می‌طلبد و نمی یابد. اما به جهت مرد فهیم علم آسان است.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7از حضور مرد احمق دور شو، زیرا لبهای معرفت را در او نخواهی یافت.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8حکمت مرد زیرک این است که راه خود رادرک نماید، اما حماقت احمقان فریب است.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9احمقان به گناه استهزا می‌کنند، اما در میان راستان رضامندی است.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10دل شخص تلخی خویشتن را می‌داند، وغریب در خوشی آن مشارکت ندارد.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11خانه شریران منهدم خواهد شد، اما خیمه راستان شکوفه خواهد آورد.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12راهی هست که به نظر آدمی مستقیم می‌نماید، اما عاقبت آن، طرق موت است.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13هم در لهو و لعب دل غمگین می‌باشد، وعاقبت این خوشی حزن است.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14کسی‌که در دل مرتد است از راههای خودسیر می‌شود، و مرد صالح به خود سیر است.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15مرد جاهل هر سخن را باور می‌کند، اما مردزیرک در رفتار خود تامل می‌نماید.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16مرد حکیم می‌ترسد و از بدی اجتناب می‌نماید، اما احمق از غرور خود ایمن می‌باشد.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17مرد کج خلق، احمقانه رفتار می‌نماید، و(مردم ) از صاحب سوظن نفرت دارند.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18نصیب جاهلان حماقت است، اما معرفت، تاج زیرکان خواهد بود.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19بدکاران در حضور نیکان خم می‌شوند، وشریران نزد دروازه های عادلان می‌ایستند.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20همسایه فقیر نیز از او نفرت دارد، امادوستان شخص دولتمند بسیارند.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21هر‌که همسایه خود را حقیر شمارد گناه می‌ورزد، اما خوشابحال کسی‌که بر فقیران ترحم نماید.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22آیا صاحبان تدبیر فاسد گمراه نمی شوند، اما برای کسانی که تدبیر نیکو می‌نمایند، رحمت و راستی خواهد بود.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23از هر مشقتی منفعت است، اما کلام لبها به فقر محض می‌انجامد.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24تاج حکیمان دولت ایشان است، اماحماقت احمقان حماقت محض است.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25شاهد امین جانها را نجات می‌بخشد، اما هرکه به دروغ تنطق می‌کند فریب محض است.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26در ترس خداوند اعتماد قوی است، وفرزندان او را ملجا خواهد بود.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27ترس خداوند چشمه حیات‌است، تا ازدامهای موت اجتناب نمایند.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28جلال پادشاه از کثرت مخلوق است، وشکستگی سلطان از کمی مردم است.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29کسی‌که دیرغضب باشد کثیرالفهم است، وکج خلق حماقت را به نصیب خود می‌برد.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30دل آرام حیات بدن است، اما حسدپوسیدگی استخوانها است.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31هر‌که بر فقیر ظلم کند آفریننده خود راحقیر می‌شمارد، و هر‌که بر مسکین ترحم کند اورا تمجید می‌نماید.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32شریر از شرارت خود به زیر افکنده می‌شود، اما مرد عادل چون بمیرد اعتماد دارد.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33حکمت در دل مرد فهیم ساکن می‌شود، امادر اندرون جاهلان آشکار می‌گردد.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34عدالت قوم را رفیع می‌گرداند، اما گناه برای قوم، عار است.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35رضامندی پادشاه بر خادم عاقل است، اماغضب او بر پست فطرتان.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.