Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1هر زن حکیم خانه خود را بنا میکند، اما زن جاهل آن را با دست خود خراب مینماید.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2کسیکه به راستی خود سلوک مینماید ازخداوند میترسد، اما کسیکه در طریق خودکج رفتار است او را تحقیر مینماید.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3در دهان احمق چوب تکبر است، اما لبهای حکیمان ایشان را محافظت خواهد نمود.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4جایی که گاو نیست، آخور پاک است، اما ازقوت گاو، محصول زیاد میشود.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5شاهد امین دروغ نمی گوید، اما شاهد دروغ به کذب تنطق میکند.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6استهزاکننده حکمت را میطلبد و نمی یابد. اما به جهت مرد فهیم علم آسان است.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7از حضور مرد احمق دور شو، زیرا لبهای معرفت را در او نخواهی یافت.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8حکمت مرد زیرک این است که راه خود رادرک نماید، اما حماقت احمقان فریب است.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9احمقان به گناه استهزا میکنند، اما در میان راستان رضامندی است.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10دل شخص تلخی خویشتن را میداند، وغریب در خوشی آن مشارکت ندارد.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11خانه شریران منهدم خواهد شد، اما خیمه راستان شکوفه خواهد آورد.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12راهی هست که به نظر آدمی مستقیم مینماید، اما عاقبت آن، طرق موت است.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13هم در لهو و لعب دل غمگین میباشد، وعاقبت این خوشی حزن است.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14کسیکه در دل مرتد است از راههای خودسیر میشود، و مرد صالح به خود سیر است.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15مرد جاهل هر سخن را باور میکند، اما مردزیرک در رفتار خود تامل مینماید.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16مرد حکیم میترسد و از بدی اجتناب مینماید، اما احمق از غرور خود ایمن میباشد.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17مرد کج خلق، احمقانه رفتار مینماید، و(مردم ) از صاحب سوظن نفرت دارند.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18نصیب جاهلان حماقت است، اما معرفت، تاج زیرکان خواهد بود.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19بدکاران در حضور نیکان خم میشوند، وشریران نزد دروازه های عادلان میایستند.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20همسایه فقیر نیز از او نفرت دارد، امادوستان شخص دولتمند بسیارند.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21هرکه همسایه خود را حقیر شمارد گناه میورزد، اما خوشابحال کسیکه بر فقیران ترحم نماید.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22آیا صاحبان تدبیر فاسد گمراه نمی شوند، اما برای کسانی که تدبیر نیکو مینمایند، رحمت و راستی خواهد بود.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23از هر مشقتی منفعت است، اما کلام لبها به فقر محض میانجامد.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24تاج حکیمان دولت ایشان است، اماحماقت احمقان حماقت محض است.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25شاهد امین جانها را نجات میبخشد، اما هرکه به دروغ تنطق میکند فریب محض است.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26در ترس خداوند اعتماد قوی است، وفرزندان او را ملجا خواهد بود.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27ترس خداوند چشمه حیاتاست، تا ازدامهای موت اجتناب نمایند.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28جلال پادشاه از کثرت مخلوق است، وشکستگی سلطان از کمی مردم است.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29کسیکه دیرغضب باشد کثیرالفهم است، وکج خلق حماقت را به نصیب خود میبرد.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30دل آرام حیات بدن است، اما حسدپوسیدگی استخوانها است.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31هرکه بر فقیر ظلم کند آفریننده خود راحقیر میشمارد، و هرکه بر مسکین ترحم کند اورا تمجید مینماید.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32شریر از شرارت خود به زیر افکنده میشود، اما مرد عادل چون بمیرد اعتماد دارد.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33حکمت در دل مرد فهیم ساکن میشود، امادر اندرون جاهلان آشکار میگردد.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34عدالت قوم را رفیع میگرداند، اما گناه برای قوم، عار است.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35رضامندی پادشاه بر خادم عاقل است، اماغضب او بر پست فطرتان.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.