Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1Palungha nongpata loe a ohhaih im to sak; toe kamthu nongpata loe a im to a phraek.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2Angraeng zii kami loe katoeng loklam ah caeh; toe loklam amkhraeng kami loe Angraeng to khet patoek tihhaih ih ni.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3Kamthu ih pakha loe amoekhaih quiboeng ah oh; toe palungha kami ih pahni mah loe nihcae to pahlong tih.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4Maitaw om ai ahmuen ih maitaw okduk loe cai pin; toe maitaw ih tha hoiah cang to a hak mangh.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5Oep kaom hnukung loe kaminawk to aling ai; toe amsawn hnukung loe lok amlai.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6Minawk hnaphnae kami loe palunghahaih to pakrong, toe hnu ai; toe panoekhaih tawn kami hanah loe palungha zoidaek.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Anih ih pahni ah palunghahaih om ai tiah na panoek nahaeloe, kamthu to om taak duem ah.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8Palungha kami loe a caehhaih loklam to palunghahaih hoiah poek; toe kamthu ih amthuhaih loe alinghaih ah oh.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9Kamthu loe zaehaih to tiah doeh sah ai; toe katoeng kaminawk khaeah loe tahmenhaih to oh.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10Palung mah palungsethaih to panoek; mi mah doeh angmah anghoehaih to minawk han paek thai ai.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11Kasae kami ih im loe amro tih; toe katoeng kami ih kahni im loe aquih tacawt tih.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12Kami maeto khaeah katoeng loklam maeto baktiah amtueng pae; toe boenghaih ah loe duekhaih loklam ah oh.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13Palungsethaih amtueng han ai ah pahnui kami doeh om tih; anghoehaih doeh palungsethaih hoiah boeng thaih.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14Hnuk angnawn kami loe a tok sakhaih atho to hnu tih; toe kahoih kami loe a sak ih hmuen baktih toengah tangqum to hnu tih.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15Poek tawn ai kami loe minawk mah thuih ih loknawk boih to tang; toe palungha kami loe a caehhaih loklam to kahoih ah poek.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16Palungha kami loe Angraeng to zit moe, sethaih to cawn taak; toe kamthu loe poekham moe misahoih.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17Poek amthueng kami loe amthuhaih hoiah toksak; kahoih ai hmuen sak pacaeng kami loe minawk mah hnuma tih.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18Poekhaih tawn ai kami loe amthuhaih to qawk ah toep; toe palungha kaminawk loe palunghahaih lumuek to angmuek o.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19Kahoih ai kami loe katoeng kami hmaa ah angam sut tih; kasae kami doeh katoeng kami ih khongkha taengah angam sut tih.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20Amtang kami loe a imtaeng kami mah doeh hnukma; toe angraeng loe ampui tawn mangh.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21Kami zae loe a imtaeng kami to khet patoek; toe kamtang tahmen kami loe tahamhoih.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22Sethaih poek kaminawk loe loklam caeh pazae o boeh na ai maw? Toe kahoih hmuen poek kaminawk loe amlunghaih hoi oepthohhaih to hnuk o.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23Toksakhaih boih ah toksakhaih atho to oh; toe lok khue thui kami loe amtang tih.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24Palungha kaminawk ih angraenghaih loe angmacae ih sui lumuek ah oh; toe kamthunawk amthuhaih mah loe amthuhaih to tacawtsak aep.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25Tangtang hnukung mah loe hinghaih to pahlong; toe amsawn hnukung ah kaom kami loe amsawnlok to thuih.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26Angraeng zii kami loe kacak oephaih to tawn ueloe, a caanawk abuephaih ahmuen doeh tawn tih.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27Angraeng zithaih loe hinghaih tuipuek ah oh moe, duekhaih dongh thung hoiah loisakkung ah oh.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28Kami pop prae thungah loe siangpahrang lensawkhaih to cak; toe kami tamsi prae ah loe siangpahrang amrohaih ah oh.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29Panoekhaih kathuk kami loe palungsawk; toe poek amthueng kami loe amthuhaih to amtuengsak.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30Poekhoih palung mah taksa to ngantuisak; toe uthaih mah loe huhong to hmawnsak.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31Kamtang pacaekthlaek kami loe angmah Sahkung to ni pacaekthlaek; toe Sithaw khingya kami loe kamtang nuiah palungnathaih to tawnh.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32Kasae kami loe a sethaih mah kraksak tathuk; toe katoeng kami loe duek naah doeh oephaih to tawnh.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33Palungha kami ih palung thungah palunghahaih to oh; toe kamthu ih palung thungah kaom hmuen loe amtueng phaeng.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34Toenghaih mah prae kaminawk to sangsak tahang; toe zaehaih loe kami boih kasaethuihaih ah oh.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35Siangpahrang loe palungha tamna nuiah anghoe; toe azatsak thaih tamna loe angraeng to palungphuisak.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.