Приповісток 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
1Palungha caa loe ampa thuitaekhaih lok to tahngaih; toe minawk padaeng thaih kami loe thuitaekhaih lok to tahngai ai.
2Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників — зло.
2Kami loe angmah pahni ih athaih kahoih to caa tih; toe zaehaih sah kami loe athii palonghaih athaih to caa tih.
3Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
3Pahni angsum kami loe a hinghaih cuem kami ah oh; pakha kawkah aang kami loe amro tih.
4Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.
4Thasae kami loe a koehhaih baktiah tidoeh tawn ai; thahoih kami loe a koehhaih to hak tih.
5Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
5Katoeng kami loe lok amlaihaih to hnukma; toe kasae kami loe panuet thoh moe, azathaih to ohsak.
6Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
6Loklam amkhraeng ai kami loe toenghaih mah toep; toe kahoih ai kami mah loe kami kazae to amtimsak.
7Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
7Angraeng ah angsah, tidoeh tawn ai kami to oh moe, kamtang ah angsah, angraeng parai kami doeh oh.
8Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
8Angraeng loe angraenghaih hoiah a hinghaih to akrang han oh; toe amtang kami loe thuitaekhaih lok to tahngai mak ai.
9Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.
9Katoeng kami aanghaih loe anghoehaih ah oh; toe kasae kami ih hmaiim loe dueh ving tih.
10Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою — у тих мудрість.
10Amoekhaih mah angzoehhaih to tacawtsak; toe palungha kami loe acoe paekhaih lok to tahngaih.
11Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
11Azom ah hak ih phoisa loe anghma zuep tih; toe toksak moe, patung ih phoisa loe pung aep tih.
12Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє — се дерево жизнї.
12Oephaih anghmat ving naah poekhaih angpho; toe koehhaih acung naah loe, hinghaih thingkung ah oh.
13Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.
13Thuitaekhaih lok patoek kami loe amro tih; toe paek ih lok khingya kami loe tangqum to hnu tih.
14Наука мудрого — се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.
14Palungha kami patukhaih lok loe, duekhaih thaang thung hoi loih hanah, hinghaih tuipuek ah oh.
15Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
15Kahoih panoekhaih tawn kami loe minawk hmaa ah mikhmai pan tih; toe kasae kami ih loklam loe rai.
16Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
16Palungha kami loe palunghahaih hoiah toksak; toe kamthu loe amthuhaih to amtuengsak.
17Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець — ратунок.
17Kahoih ai laicaeh loe raihaih thungah amtim; toe oepthok laicaeh loe ngantuihaih ah oh.
18Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
18Thuitaekhaih tahngai ai kami loe amtanghaih hoi azathaih mah pha thui tih; toe thuitaekhaih lok tahngai kami loe pakoehaih to hnu tih.
19Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.
19Koeh acunghaih loe hing thung kawkruk maw khosak hoih! Toe kahoih ai hmuen caeh taakhaih loe amthu kaminawk hanah panuet thok hmuen ah oh.
20Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, — зледачіє.
20Palungha hoi angkom kami loe palungha tih; toe kamthu hoi angkom kami loe amro tih.
21За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.
21Kazae kaminawk loe sethaih mah hnukah patom; toe katoeng kaminawk loe tahamhoihaih tangqum to hnu o tih.
22Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.
22Kahoih kami loe a caanawk ih caa patoeng hanah, qawk to caeh taak; toe kami zae loe katoeng kaminawk han ih ni hmuenmae to patung pae.
23Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.
23Amtang kami ih lawk loe cang hoih parai; toe anih to aling o pongah amro boih.
24Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.
24Quiboeng patoh ai kami loe, a caa hnuma kami ah oh; toe caa palung kami loe, nawkta nathuem hoiah thuitaekhaih to tawnh.
25Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.
25Katoeng kami loe a hing hanah buhcaak; toe kasae kami loe zok amthlam tih.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.