Приповісток 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
1Мудар син слуша наставу оца свог; а подсмевач не слуша укоре.
2Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників — зло.
2Од плода уста својих сваки ће јести добро, а душа неваљалих људи насиље.
3Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
3Ко чува уста своја, чува своју душу; ко разваљује усне, пропада.
4Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.
4Жељна је душа лењивчева, али нема ништа; а душа вредних људи обогатиће се.
5Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
5На лажну реч мрзи праведник; а безбожник се мрази и срамоти.
6Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
6Правда чува оног који ходи безазлено; а безбожност обара грешника.
7Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
7Има ко се гради богат а нема ништа, и ко се гради сиромах а има велико благо.
8Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
8Откуп је за живот човеку богатство његово, а сиромах не слуша претње.
9Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.
9Видело праведничко светли се, а жижак безбожнички угасиће се.
10Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою — у тих мудрість.
10Од охолости бива само свађа, а који примају савет, у њих је мудрост.
11Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
11Благо које се таштином тече умањује се, а ко сабира руком, умножава.
12Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє — се дерево жизнї.
12Дуго надање мори срце, и жеља је испуњена дрво животно.
13Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.
13Ко презире реч сам себи уди; а ко се боји заповести, платиће му се.
14Наука мудрого — се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.
14Наука је мудрога извор животни да се сачува пругала смртних.
15Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
15Добар разум даје љубав, а пут је безаконички храпав.
16Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
16Сваки паметан човек ради с разумом, а безуман разноси безумље.
17Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець — ратунок.
17Гласник безбожан пада у зло, а веран је посланик лек.
18Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
18Сиромаштво и срамота доћи ће на оног који одбацује наставу; а ко чува карање, прославиће се.
19Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.
19Испуњена је жеља сласт души, а безумнима је мрско одступити ода зла.
20Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, — зледачіє.
20Ко ходи с мудрима постаје мудар, а ко се држи с безумницима постаје гори.
21За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.
21Грешнике гони зло, а праведницима се враћа добро.
22Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.
22Добар човек оставља наследство синовима синова својих, а грешниково имање чува се праведнику.
23Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.
23Изобила хране има на њиви сиромашкој, а има ко пропада са зле управе.
24Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.
24Ко жали прут, мрзи на сина свог; а ко га љуби, кара га за времена.
25Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.
25Праведник једе, и сита му је душа; а трбух безбожницима нема доста.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.