Приповісток 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору.
1Ca aka cueih loh pa kah thuituennah a hnatun tih, hmuiyoi long tah tluungnah pataeng hnatun pawh.
2Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників — зло.
2Hlang lai thaih lamloh a then khaw a cah dae, hnukpoh kah hinglu tah kuthlahnah la poeh.
3Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда.
3A hinglu aka ngaithuen long tah a ka a tuem, a ka aka ang soeh khaw amah ham porhaknah la om.
4Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься.
4Kolhnaw loh a ngaidam dae a hinglu a thum moenih. Tedae aka haam kah a hinglu tah hah ngaikhoek.
5Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить.
5Aka dueng loh a hong ol te a hmuhuet. Halang tah a borhim tih a hmai tal.
6Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество.
6Duengnah loh thincaknah longpuei te a kueinah tih, halangnah loh tholhnah a paimaelh.
7Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий.
7Boei tih ba aka khueh pawt khaw om, vawtthoek dae a boei a rhaeng aka coih khaw om.
8Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує.
8Khuehtawn he hlang kah hinglu tlansum ni. Tedae khodaeng loh tluungnah a yaak moenih.
9Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає.
9Aka dueng kah khosae tah a kohoe tih, halang kah hmaithoi tah a thih pah.
10Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою — у тих мудрість.
10Althanah loh olpungnah a paek tih, uentonah dongah cueihnah om.
11Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його.
11A honghi lamkah boeirhaeng khaw yip muei tih, amah kut neh aka coi long tah a ping sak.
12Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє — се дерево жизнї.
12Ngaiuepnah loh lungbuei aka nue a dangrhoek tih, hingnah thingkung loh ngaihlihnah a cung sak.
13Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату.
13Olka aka hnoelrhoeng loh amah ham lai a koi vetih, olpaek aka rhih te anih loh a rhong ni.
14Наука мудрого — се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї.
14Aka cueih kah olkhueng tah hingnah thunsih la om tih, dueknah hlaeh lamloh aka nong sak la om.
15Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна.
15Lungmingnah then tah mikdaithen la a khueh tih, hnukpoh kah longpuei tah mueng.
16Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту.
16Aka thaai loh mingnah neh boeih a saii tih, aka ang loh a anglat te a yaal.
17Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець — ратунок.
17Halang puencawn tah yoethae ah cungku tih, oltak kah laipai tah hoeihnah la om.
18Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі.
18Khodaeng neh yah loh thuituennah a hlahpham tih, toelthamnah aka tuem tah a thangpom.
19Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого.
19Ngaihlihnah a dip te hinglu ham khaw tui dae, aka ang long tah boethae lamloh nong ham te tueilaehkoi la a om pah.
20Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, — зледачіє.
20Hlang cueih taengah aka cet la aka cet tah cueih rhoela cueih tih, hlang ang neh aka luem tah lolh coeng.
21За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.
21Hlangtholh rhoek te yoethae loh a hloem dae, aka dueng te hnothen neh a thuung.
22Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.
22Hlang then long tah a ca kah a ca khaw a phaeng dae, laihmu kah a thadueng tah hlang dueng hamla a khoem pah.
23Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.
23Khodaeng kah khohai cang tah thawt tangloeng dae, tiktamnah a om pawt dongah a khoengvoep.
24Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.
24A ca aka thiinah loh a cungcik a hnaih, tedae aka lungnah tah thuituennah neh a toem.
25Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу.
25Hlang dueng loh a hinglu dongah kodam la a caak dae, halang tah a bung a vaitah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.