Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1Tuituknah hmueih im dongkah a bae lakah a ommongnah buhkak kamat te then.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2Hlang aka cangbam sal loh hlang yah aka bai capa te a taemrhai vetih, pacaboeina taengah rho a tael ni.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3Cak hamla cak am, sui hamla hmai-ulh om, tedae BOEIPA long tah lungbuei ni a noem.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4Thae aka huet loh boethae hmuilai kah a honghi te a hnatung tih, talnah ol te hna a kaeng thil.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5Khodaeng aka tamdaeng tah amah aka saii kung ni a veet, rhainah soah ko aka hoe khaw hmil mahpawh.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Ca rhoek kah a ca rhoek tah patong rhoek kah rhuisam la om tih a napa rhoek te khaw ca rhoek kah a boei a mang la om.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7Hlangrhuel hmuilai he a ang ham a rhoeprhui moenih. A honghi kah hmuilai khaw hlangcong hamla koih loeng loeng van pawh.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8Kapbaih he a kungmah kah mik ah lungto mikdaithen bangla boeih a hoilae tih a cangbam.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9Hlang kah dumlai aka dah loh lungnah a toem dae, olka dongah aka thovael loh a boeihlum khaw a paekboe sak.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10Aka ang voei yakhat n'ngawn lakah aka yakming ham tah tluungnah mah a tlaeh pah coeng.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11Boekoek loh boethae bueng a tlap dae, anih taengah puencawn muenying muenyang ni a tueih pa eh.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12Hlang kah a dueidah a laemhong sak vom neh ka hum uh palueng eh, aka ang kah a anglat nen tah ka hum uh boel eh.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13A then te thae la aka thuung tah a im lamkah a thae te nong rhoe nong mahpawh.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14Olpungkacan a tongnah tah tui a cae sak. Te dongah tuituknah a puek hlanah huu laeh.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15Halang aka tang sak neh hlang dueng aka boe sak, amih rhoi bang te BOEIPA kah a tueilaehkoi ni.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16Cueihnah lai ham hlang ang kut dongkah a phu te ba ham lae, a lungbuei neh a om hae moenih.
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17A tue boeih dongah a hui aka lungnah loh, citcai vaengkah ham manuca a cun.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18Lungbuei aka talh hlang loh kut a yuh tih, a hui mikhmuh ah mingphanah rhi a khang.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19Boekoek aka lungnah loh olpungnah te a lungnah, a thohka te a sang sak tih pocinah a tlap.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20Lungbuei aka voeldak loh hnothen hmu pawt tih, a ol neh hlang aka maelh khaw yoethae ah cungku.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21Amah kah a pha-ueknah ham hlang ang te a cun, te dongah hlang ang kah a napa tah a ko a hoe moenih.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22Lungbuei kohoe he si la a hoeih sak tih, mueihla a rhawp vaengah songrhuh khaw a koh sak.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23Laitloeknah a caehlong te phaelh sak ham, halang loh a huep ah kapbaih a loh.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24Cueihnah he aka yakming ham tah amah mikhmuh ah a om pah tih, aka ang kah a mik ah tah diklai khobawt la a om pah.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25Capa aka ang tah a napa ham konoinah la om tih, anih aka cun khaw hmuetphawtnah ni.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26Hlang dueng te lai a sah sak khaw, a dueng dongah hlangcong taam ham then pawh.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27A ol aka tuem tah mingnah te aka ming la om tih, mueihla phu tlo aka dingsuek tah hlang lungcuei ni.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28Hlang ang pataeng a hil a phah atah aka cueih la, a ka a buem atah aka yakming la a ngai coeng.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.