Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1Better is a dry morsel with quietness, than a house full of feasting with strife.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2A servant who deals wisely will rule over a son who causes shame, and shall have a part in the inheritance among the brothers.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3The refining pot is for silver, and the furnace for gold, but the LORD tests the hearts.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4An evildoer heeds wicked lips. A liar gives ear to a mischievous tongue.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5Whoever mocks the poor reproaches his Maker. He who is glad at calamity shall not be unpunished.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Children’s children are the crown of old men; the glory of children is their parents.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7Excellent speech isn’t fitting for a fool, much less do lying lips fit a prince.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8A bribe is a precious stone in the eyes of him who gives it; wherever he turns, he prospers.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9He who covers an offense promotes love; but he who repeats a matter separates best friends.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10A rebuke enters deeper into one who has understanding than a hundred lashes into a fool.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11An evil man seeks only rebellion; therefore a cruel messenger shall be sent against him.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12Let a bear robbed of her cubs meet a man, rather than a fool in his folly.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13Whoever rewards evil for good, evil shall not depart from his house.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14The beginning of strife is like breaching a dam, therefore stop contention before quarreling breaks out.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15He who justifies the wicked, and he who condemns the righteous, both of them alike are an abomination to the LORD.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16Why is there money in the hand of a fool to buy wisdom, since he has no understanding?
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17A friend loves at all times; and a brother is born for adversity.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18A man void of understanding strikes hands, and becomes collateral in the presence of his neighbor.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19He who loves disobedience loves strife. One who builds a high gate seeks destruction.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20One who has a perverse heart doesn’t find prosperity, and one who has a deceitful tongue falls into trouble.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21He who becomes the father of a fool grieves. The father of a fool has no joy.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22A cheerful heart makes good medicine, but a crushed spirit dries up the bones.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23A wicked man receives a bribe in secret, to pervert the ways of justice.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24Wisdom is before the face of one who has understanding, but the eyes of a fool wander to the ends of the earth.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25A foolish son brings grief to his father, and bitterness to her who bore him.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26Also to punish the righteous is not good, nor to flog officials for their integrity.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27He who spares his words has knowledge. He who is even tempered is a man of understanding.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28Even a fool, when he keeps silent, is counted wise. When he shuts his lips, he is thought to be discerning.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.