Приповісток 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
1Бољи је залогај сувог хлеба с миром него кућа пуна поклане стоке са свађом.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
2Разуман слуга биће господар над сином срамотним и с браћом ће делити наследство.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
3Топионица је за сребро и пећ за злато, а срца искушава Господ.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
4Зао човек пази на усне зле, а лажљивац слуша језик пакостан.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
5Ко се руга сиромаху, срамоти Створитеља његовог; ко се радује несрећи, неће остати без кара.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
6Венац су старцима унуци, а слава синовима оци њихови.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
7Не приличи безумном висока беседа, а камоли кнезу лажљива беседа.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
8Поклон је драги камен ономе који га прима, куда се год окрене напредује.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
9Ко покрива преступ, тражи љубав; а ко понавља ствар, раставља главне пријатеље.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
10Укор тишти разумног већма него лудог сто удараца.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
11Зао човек тражи само одмет, али ће се љут гласник послати на њ.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
12Боље је да човека срете медведица којој су отети медведићи, него безумник у свом безумљу.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
13Ко враћа зло за добро, неће се зло одмаћи од куће његове.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
14Ко почне свађу, отвори уставу води; зато пре него се заметне, прођи се распре.
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
15Ко оправда кривога и ко осуди правога, обојица су гад Господу.
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
16На шта је благо безумном у руци кад нема разума да прибави мудрост?
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
17У свако доба љуби пријатељ, и брат постаје у невољи.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
18Човек безуман даје руку и јамчи се за пријатеља свог.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
19Ко милује свађу, милује грех; ко подиже увис врата своја, тражи погибао.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
20Ко је опаког срца, неће наћи добра; и ко дволичи језиком, пашће у зло.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
21Ко роди безумна, на жалост му је, нити ће се радовати отац лудога.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
22Срце весело помаже као лек, а дух жалостан суши кости.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
23Безбожник прима поклон из недара да преврати путеве правди.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
24Разумном је на лицу мудрост, а очи безумнику врљају накрај земље.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
25Жалост је оцу свом син безуман, и јад родитељци својој.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
26Није добро глобити праведника, ни да кнезови бију кога што је радио право.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
27Устеже речи своје човек који зна, и тиха је духа човек разуман.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
28И безуман кад ћути, мисли се да је мудар, и разуман, кад стискује усне своје.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.